Австрія висилає чотирьох російських дипломатів через підозри у шпигунстві

Міністерка закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер підписала наказ про вислання чотирьох російських дипломатів. Їх підозрюють у здійсненні розвідувальних функцій. Визначено строк: представники російської місії мають залишити країну 23 жовтня.

Троє з цих осіб раніше потрапили до внутрішнього переліку ймовірних агентів російських спецслужб. Четвертий фігурант мав акредитацію при Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Про деталі цього рішення повідомило австрійське видання Profil, яке отримало інформацію про рішення щодо вислання дипломатів.

Перевірка 21 особи та попередження військовим

За даними джерела, усі четверо дипломатів тривалий час перебували під наглядом австрійських правоохоронних органів та спецслужб. Ескалація ситуації почалася після того, як російське опозиційне видання «Проєкт» оприлюднило витік даних про можливих агентів. Водночас австрійські служби безпеки вже раніше звернули увагу на цих людей.

У середині серпня Міністерство оборони Австрії, яке очолюють представники Австрійської народної партії (ÖVP), розіслало електронне попередження співробітникам збройних сил та військовослужбовцям резерву. У документі зазначалося про ризик контактів з агентами російських спецслужб. До листа додавали список із 21 особи, що містив імена та фотографії. Військових закликали негайно повідомляти про будь-які спроби встановлення зв'язку з цими людьми.

Після розсилання попередження до оборонного відомства надійшло багато звернень. Спецслужби розпочали перевірку отриманих відомостей. Як стало відомо з матеріалів Profil, частина інформації підтвердилася, що стало підставою для рішення про вислання трьох осіб зі списку. Ще один росіянин, який мав дипломатичний статус при ОБСЄ, також був включений до переліку для експульсації.

Причини затримки рішення

Процес вислання затягнувся через розбіжності між Міністерством оборони та Міністерством закордонних справ. Беате Майнль-Райзінгер, яка представляє партію NEOS, спочатку вважала наявні дані недостатніми для прийняття такого кроку. У зовнішньополітичному відомстві пояснювали, що дізналися про список із 21 ймовірного агента зі ЗМІ, і вимагали конкретніших доказів для підтвердження підозр.

Тим часом у Міністерстві оборони очікували особистої зустрічі для обговорення матеріалів спецслужб. Представники оборонного відомства наголошували, що секретну розвідувальну інформацію не передають між міністерствами у звичайному документообігу. Через відсутність узгодженої позиції між відомствами російські дипломати певний час залишалися в Австрії. За інформацією Profil, 23 жовтня відповідні документи про вислання мають передати російському посольству.

Технічне обладнання на даху посольства РФ

Окремою проблемою для австрійських служб є технічне обладнання, встановлене на даху російського посольства у третьому районі Відня. Мешканці сусідніх будівель протягом останніх тижнів скаржилися на незвичний гул, що долинав із території дипломатичної установи. У посольстві РФ пояснили цей шум несправністю вентиляторів і у вересні вибачилися за незручності.

Однак представники сусідніх дипломатичних місій припускали, що звуки можуть бути пов'язані з роботою розвідувального обладнання. Раніше на дахах російського посольства вже виявляли супутникові антени, які, за оцінками експертів, можуть використовуватися для перехоплення міжнародного інформаційного трафіку.

Відень має особливе значення для міжнародної дипломатії, оскільки тут розташовані представництва Організації Об'єднаних Націй, ОБСЄ, Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) та Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК). Тому можливе використання російськими спецслужбами обладнання для перехоплення даних цікавить не лише австрійські органи безпеки, а й інші держави.

Попередні заходи та законодавчі ініціативи

Поточне рішення є продовженням серії заходів проти ймовірної російської розвідувальної діяльності у Відні. У травні 2026 року Австрія вже вислала трьох співробітників російського посольства, яких підозрювали в обслуговуванні супутникового обладнання для шпигунства. Тоді австрійська сторона вимагала від Москви позбавити цих осіб дипломатичного імунітету. Після відмови Росії австрійська влада домоглася їхнього примусового виїзду. Після цих подій Беате Майнль-Райзінгер оголосила про посилення протидії шпигунству та наголосила на неприпустимості використання дипломатичного імунітету для розвідувальної діяльності.

Паралельно уряд Австрії обговорює зміни до законодавства для розширення відповідальності за шпигунство. З березня 2026 року розглядається законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність за розвідувальну діяльність, спрямовану проти інших держав та міжнародних організацій. Наразі між урядовими партіями існують розбіжності щодо пов'язаного із цією реформою закону про повноваження військових. Зокрема, пропонується надати розвідувальним службам австрійських збройних сил додаткові можливості для спостереження. Частина цих положень викликає опір з боку партії NEOS.

Попри затримки у законодавчих змінах, австрійська влада продовжує застосовувати дипломатичні заходи щодо росіян, яких підозрюють у шпигунстві. За даними Profil, російське посольство у Відні залишається найбільшим у Європі. Тому навіть після вислання ще чотирьох дипломатів питання масштабів діяльності російських спецслужб в австрійській столиці залишається актуальним.

Раніше повідомлялося, що у травні 2026 року колишнього співробітника австрійської розвідки Егісто Отта засудили до чотирьох років і одного місяця ув'язнення за шпигунство на користь Росії. За версією обвинувачення, він передавав секретну інформацію та співпрацював із колишнім топ-менеджером Wirecard Яном Марсалеком, який переховується в Росії. На момент публікації вирок ще не набрав законної сили.

Також згадувалося про затримання в Німеччині українця за підозрою у шпигунстві на користь Росії. За версією слідства, чоловік збирав інформацію про колишнього українського військового, яка могла використовуватися для підготовки розвідувальних або диверсійних операцій.