У соціальних мережах Австралії поширюється історія, яка демонструє нові ризики використання штучного інтелекту. Вигаданий кулінарний інфлюенсер за короткий час накопичив значну аудиторію та почав отримувати фінансову вигоду від своїх «підписників», незважаючи на те, що фізично не існує.
Віртуальний інфлюенсер і його бізнес
З липня 2026 року в Instagram з’явився акаунт засмаглого блондина на ім’я Кай Бредлі. Персонаж публікував відео з рецептами корисних страв та розповідав про здорове харчування. Аудиторія зросла до 400 тисяч підписників, що дозволило «блогеру» запустити продаж власної кулінарної книги Kai’s Kitchen. Попри те, що у відеороликах помітні характерні артефакти ШІ — незвичні рухи тіла, зникнення їжі з кадру, — контент активно споживається. Відео отримують тисячі лайків та сотні коментарів від реальних людей, які сприймають автора як живу особу.
Скарги покупців та деталі розслідування
Журналісти австралійського видання news_com_au встановили, що Кай Бредлі є повністю віртуальним персонажем. На момент розслідування він продавав електронну книгу обсягом 67 сторінок, яка містить 52 рецепти. Встановити, чи використовувалася при його створенні зовнішність реальної людини, журналістам не вдалося.
Багато покупців залишають негативні відгуки. Одна з них, Стеф, повідомила, що заплатила 27 австралійських доларів (близько 1500 рублів) за збірник, проте навіть через кілька тижнів не отримала його. При цьому вона була переконана, що спілкується зі справжнім інфлюенсером. Інші клієнти скаржаться на те, що в книзі відсутні рецепти з популярних відео, заради яких вони й робили покупку.
Геолокація та маркування контенту
Згідно з даними Instagram, керуванням акаунтом займаються зі США, тоді як сам персонаж позиціонує себе як австралієць. Хоча платформа передбачає маркування контенту, створеного за допомогою ШІ, більшість роликів Кая Бредлі позначення не мають.
Проблема розрізнення реальності та цифри
На тлі зростання популярності ШІ-технологій кількість таких віртуальних блогерів збільшується, що ускладнює для користувачів розрізнення вигаданих персонажів від реальних людей. Дослідження, опубліковане у жовтні 2026 року в науковому журналі Social Media + Society, показало, що учасники експерименту відрізняли справжні фотографії від згенерованих ШІ не краще, ніж при випадковому вгадуванні.
Інше дослідження, проведене компанією Clutch у 2026 році, виявило, що 86% опитаних стикалися з ШІ-контентом у соцмережах, але лише 40% знали про існування віртуальних інфлюенсерів. При цьому такі персонажі можуть використовуватися не лише для залучення аудиторії, а й для продажу товарів сумнівної якості чи шахрайських схем.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!