«Укрзалізниця» планує збільшити вантажні тарифи на 15% у 2027 році

Державна залізнична монополія готує чергове підвищення цін на вантажні перевезення. З 1 січня 2027 року тарифи зростуть на 15%. Це рішення приймається на тлі серпневої індексації на 30%, стрімкого зменшення обсягів перевезень та триваючого конфлікту з великими промисловими гравцями.

Фінансовий тиск та прогноз збитків

Під керівництвом Олександра Перцовського «Укрзалізниця» розраховує отримати додаткові 12 млрд грн завдяки новим тарифам. За словами заступника директора комерційного департаменту Валерія Ткачова, без такої індексації збитки компанії можуть сягнути 50 млрд грн.

Ініціально перевізник розглядав варіант підвищення на 69,5%, проте зупинився на меншому показнику.

Один із головних аргументів «Укрзалізниці» на користь індексації — фінансове навантаження через пасажирські перевезення, які стабільно працюють у мінус.

У 2025 році вантажний сегмент приніс 68 млрд грн доходів за 62 млрд грн витрат. Натомість пасажирські перевезення дали лише 24 млрд грн доходу при витратах у 32 млрд грн. За період 2021–2025 років сукупні втрати пасажирського напрямку перевищили 80 млрд грн.

Для підтримки пасажирських рейсів уряд виділив 16 млрд грн на держзамовлення у 2026 році. Також Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та ЄС погодили кредит на 180 млн євро і грант на 44 млн євро. Ще 130 млн євро від ЄБРР спрямовано на підтримку ліквідності та відновлення «Укрзалізниці».

Протистояння з промисловцями

Обсяги вантажних перевезень різко впали: з 314 млн тонн у 2021 році до 161 млн тонн у 2025-му. Прогноз на 2026 рік становить 127 млн тонн, а на 2027-й — 149 млн тонн. Водночас для беззбиткової роботи залізниці потрібно перевозити щонайменше 175 млн тонн.

Для багатьох заводів залізнична логістика становить 40–60% собівартості. З 100 кар’єрів у країні зараз працюють лише 35. П’ять галузевих об’єднань вимагають запровадити мораторій на підвищення тарифів.

Голова «Укрметалургпрому» Олександр Каленков зазначив, що додаткові витрати «Укрзалізниці» сягають 27 млрд грн, з яких 18 млрд грн — це зарплати персоналу.

Хто виступає проти нових цін

Серед опонентів тарифної політики — компанії групи «Метінвест» Ріната Ахметова та Вадима Новинського, «АрселорМіттал Кривий Ріг» Лакшмі Міттала, а також виробники феросплавів.

Представник промислового сектору Богдан Іванюк повідомив, що Північний та Центральний гірничо-збагачувальні комбінати працюють із завантаженням близько 50%, тоді як ціни на залізну руду впали на 30%.

Дмитро Міщенко з Запорізького заводу феросплавів скаржиться на збільшення термінів доставки: якщо раніше вантаж ішов вісім днів, то тепер — до 32 днів.

У матеріалах також згадуються кіпрські компанії Matrimax, Soltex, Tapesta, Walltron і Halefield Holdings, пов’язані із запорізьким феросплавним бізнесом.

Кримінальні провадження навколо закупівель

Окремим боком проблеми є корупційні справи. 13 жовтня 2026 року Вищий антикорупційний суд визнав винним колишнього посадовця СБУ та радника Офісу президента Артема Шила.

Згідно з вироком, організована група заволоділа понад 236 млн грн. Під час закупівлі дев’яти трансформаторів через «Узелектро» використали лист СБУ для усунення дешевшого конкурента, завдавши збитків на 95,1 млн грн. Також у справі фігурує передача Шилу 50 тис. доларів та легалізація 461,8 млн грн.

На підставі угоди про визнання винуватості Шилу призначили вісім років позбавлення волі з випробувальним строком три роки, штраф у 204 млн грн, спеціальну конфіскацію понад 356 млн грн, відшкодування «Укрзалізниці» 60 млн грн та перерахування 80 млн грн на оборону.

Справа Віктора Бондаря та кабельні закупівлі

Ще одне провадження (№ 991/1999/26) стосується закупівель кабельно-провідникової продукції. У ньому фігурують нардеп Віктор Бондар, підприємці Володимир Довбенко та Олег Мельник, а також закупівельник «Укрзалізниці» Олексій Онисимюк.

Слідство перевіряє можливе завищення цін у 1,5–2 рази, відкати 2–15% та збитки понад 140 млн грн. Згадуються компанії «ВП Укркабель» і «ТД Укркабель-Київ», пов’язані з матір’ю депутата Галиною Бондарь.

За інформацією щодо угод із частиною учасників провадження, було відшкодовано 71 млн грн, сплачено 95 млн грн штрафів, а 25 млн грн спрямовано на оборону.

Розслідування закупівель фарб

Журналісти Nikcenter проаналізували 158 закупівель фарб та емалей, які «Укрзалізниця» провела на загальну суму 699 млн грн. У 42% торгів був лише один учасник, а 82% контрактів отримали три постачальники.

Компанія «Тандем Сервіс Про», пов’язана з Артуром Дихтяром, отримала замовлень на 154,6 млн грн, маючи лише чотирьох працівників і статутний капітал 50 тис. грн. Виявлено також непрямі зв’язки з «Форум Трейд Логістик», яка фігурувала у справі НАБУ.

«Завод нових технологій» Миколи Дзоза отримав контракти на 64,7 млн грн. Ця компанія також згадується в розслідуванні НАБУ.

Запитання виникли і щодо закупівлі ізоляційних матеріалів: відхилили дві пропозиції, які були майже вдвічі дешевші за ціну переможця. Згадується компанія, пов’язана з родиною Володимира Капірули.

Ринок вантажних вагонів

Фінансові інтереси також пов’язані з розподілом вагонів через аукціони. ТОВ «Грейнсвард» (власниками якого названі Сергій Лесик та Юрій Козлов) у 2025 році отримало 594,91 млн грн доходу та 87,48 млн грн прибутку.

Дискусія навколо тарифів «Укрзалізниці» виходить за межі простої вартості перевезень. Вона охоплює фінансовий стан державного перевізника, конкурентоспроможність промисловості, розподіл рухомого складу та численні кримінальні справи.