У Києві підозрюють у спробі дискредитації протесту проти Кличка за 1 млн доларів

Відео з пропозицією грошей за участь у протесті

Медіапростір в Україні розігрівся через нову хвилю конфлікту між київською міською владою та громадськістю. Центром уваги стало відео, яке журналіст Костянтин Андріюк опублікував у Facebook.

На записі фіксується момент, коли молодим людям пропонують грошову винагороду за участь в акції проти мера Віталія Кличка. Автор відео припускає, що метою такого дійства є створення хибного враження, ніби учасники протесту є проплаченими.

Фінансові масштаби нібито «чорної» кампанії

За даними, які поширили в інтернеті, за останні п'ять днів на контрзаходи проти мітингу проти столичного голови могло бути витрачено близько 1 мільйона доларів США.

Оцінка вартості первинної медійної кампанії, спрямованої на зрив та дискредитацію акції, сягає щонайменше 400 тисяч доларів. Найбільш гострим залишається питання походження цих коштів: якщо оприлюднені дані підтвердяться, мова йде про суттєві фінансові ресурси.

Методи впливу: від ботів до цензури

У мережі описали кілька напрямків можливої дискредитації протестних акцій:

• Медійний тиск та залучення військових. Тижнем до акції через ботів у соцмережах та підконтрольні ЗМІ масово розповсюджували відеозвернення. У них закликали військовослужбовців та інших громадян утриматися від участі в протесті, подаючи його як «недоречний у воєнний час».
• Інсценування провокацій. Під час самого мітингу, за інформацією джерела, на майданчик вивели групу «оплачуваних активістів» із плакатами на підтримку одіозних блогерів. Фотографії цих осіб швидко поширювали через ботоферми, щоб створити ілюзію замовного характеру акції.
• «Стоп-листи» в медіа. У більшості рейтингових видань діяв режим суворої цензури. Преса або повністю ігнорувала подію, або подавала інформацію в максимально згладженому, нейтральному форматі.
• Фейковий відеоконтент. Було створено та запущено в обіг постановочне відео, де нібито фіксувалася роздача грошей учасникам протесту. На його подальше поширення через боти та медіа, за оцінками, пішли сотні тисяч доларів.
• Атака в соцмережі Threads. Як до, так і після мітингу платформа зазнала масованої атаки штучних акаунтів. Вони просували єдиний наратив: акція є купованою та спрямованою на дестабілізацію ситуації в столиці.

Правова оцінка та контекст подій

Залучення ботоферм, купівля лояльності медіа та виготовлення постановочних матеріалів можуть кваліфікуватися не лише як порушення стандартів демократичного врядування, а й стати приводом для уваги з боку ДБР та НАБУ.

Витрачання таких ресурсів на захист політичного іміджу столичної влади на тлі воєнно-економічних викликів викликає обурення в громадськості.

Нагадаємо, 13 жовтня Верховна Рада підтримала пропозицію народної депутатки Мар'яни Безугло запросити міського голову Києва Віталія Кличка до парламенту для заслухання щодо підготовки столиці до зими та захисту критичної інфраструктури. Тим часом громадські активісти анонсували на 17 жовтня акцію біля КМДА з вимогою відставки мера.