У Карпатському нацпарку фіксували масовий незаконний відкачання води до готелів Буковеля

На території Карпатського національного природного парку виявили схематичну систему відкачування природної води. Журналісти кілька тижнів спостерігали за одним із джерел, де потужні насоси щодня наповнювали автоцистерни. Транспортні засоби везли ресурс до готельних комплексів Буковеля, де водіям передавали готівку.

Після виклику правоохоронців насосне обладнання вилучили, а цистерни, за наявними даними, опечатали. Однак питання про те, хто організував цей бізнес і на яких правових підставах, залишається відкритним.

Масштаби "водного конвеєра"

У заповіднику існує сотні природних джерел, але одне з них привертає увагу наявністю двох потужних насосів і чергою автоцистерн. За спостереженнями, лише за одну годину до джерела заїжджали шість машин, кожна з яких забирала щонайменше 6 тонн води. Робочий графік тривав з 8-ї ранку до 8-ї вечора.

Журналісти також зафіксували порушення санітарних норм: один із водіїв справив нужду за кілька метрів від місця відкачування води, яку потім постачали в готелі.

Розрахунки показують, що за 40–60 хвилин до джерела заїжджали 7–8 машин, а робочий день тривав 12–13 годин. Якщо вміст цистерни становить близько 10 кубометрів, то за добу з нацпарку могли вивозити від 840 до 1560 кубометрів води. Для порівняння, об'єм олімпійського басейну становить близько 2500 кубометрів. Отже, щодня з заповідника зникала кількість води, еквівалентна від третини до понад половини такого басейну.

Юридичний аспект: бездозвілля в заповіднику

Юристка Дарина пояснює, що забір води насосами для подальшого продажу кваліфікується як спеціальне водокористування згідно зі статтями 48–49 Водного кодексу України. У межах природно-заповідного фонду це дозволено лише за наявності дозволу, виданого відповідно до статті 9-1 Закону "Про природно-заповідний фонд України". Без такого документа діяльність заборонена.

Дирекція парку не має повноважень видавати такі дозволи, оскільки є природоохоронною установою, а не дозвільним органом. Спеціальне використання ресурсів можливе лише в межах лімітів, затверджених Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів.

Маршрут до Буковеля та фінансові потоки

Слідуючи за однією з цистерн, журналісти дійшли до кінцевої точки маршруту — готелю в Буковелі. Там вони побачили іншу вантажівку біля сусіднього об'єкта, де водієві передавали готівку. Буковель, будучи одним із найбільших туристичних центрів країни, щодня споживає величезні обсяги води, що створює попит на таку послугу.

Анонімні співрозмовники, які представилися працівниками точки забору води, стверджують, що один такий об'єкт може приносити близько 20 тисяч доларів на місяць. Вони називають імена людей, між якими нібито розподіляються кошти: директора Карпатського НПП Степана Гошовського та підприємця Богдана Василькова, чоловіка секретаря Поляницької сільської ради Христини Василькової. Документальних підтверджень цих слів редакція не має, а процесуальних рішень щодо цих осіб у зв'язку з водозабором не відомо.

Реакція поліції та "знає директор"

Під час другого візиту журналісти знову задокументували процес відкачування та передачі готівки. Після виклику поліції рух транспорту припинився. Чоловік у жилеті Карпатського нацпарку, який раніше керував шлагбаумом, отримав дзвінок, після чого перекрив в'їзд і зник.

Згодом його знайшли. Він заперечив, що працює в нацпарку, попри те, що на відео того ж дня він відчиняє та зачиняє шлагбаум. На запитання про те, хто контролює в'їзд, чоловік не дав чіткої відповіді, лише кілька разів повторив: "Директор знає". Якого саме директора він мав на увазі, не пояснив.

Юристка зазначає, що закриття доступу до заповідної зони для охорони є законним. Проте блокування доступу до джерела загального водокористування без відповідного рішення щодо зонування є самоправним. Такі дії можна оскаржити в суді або поза судовим порядком.

Дослідження екоінспекції та відповідальність

Поліцейські оглянули місце події та вилучили помпу. Журналісти подали заяву, тому тепер встановленням організаторів мають зайнятися правоохоронці. За такі дії передбачена адміністративна відповідальність за статтею 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення ("Порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду"). Також можлива кримінальна відповідальність за статтею 242 Кримінального кодексу ("Порушення правил охорони вод").

Представники Державної екологічної інспекції прибули на місце, але не змогли одразу перевірити діяльність парку. Інспектори пояснили, що Карпатський НПП є суб'єктом господарювання, і для перевірки потрібне окреме погодження з боку міністерства.

Зв'язок із підприємцем та попередні інциденти

Медіа пов'язують водозабір із підприємцем Богданом Васильковим, серед видів діяльності якого зареєстрований КВЕД 36.00 "Забір, очищення та постачання води". У декларації його дружини Христини Василькової за 2024 рік зазначено понад 9,5 млн грн підприємницького доходу чоловіка, а також наявність кількох вантажівок, зокрема MAN TGS 18.440. Чи належать йому цистерни, бачені біля джерела, редакція не встановила.

Це не перша історія навколо керівництва парку. Цього літа Степан Гошовський публічно заявив, що парк не розроблятиме маршрути для джипінгу, оскільки закон забороняє рух джипами та квадроциклами територією заповідника. Тим важливіше, хто контролює дотримання цих правил на місці.

У грудні 2022 року Державне бюро розслідувань розслідувало кримінальне провадження щодо незаконної рубки дерев у Карпатському нацпарку. У справі фігурували працівники Ямнянського природоохоронного науково-дослідного відділення. Одному з інспекторів повідомили про підозру за ч. 2 ст. 364 та ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу, збитки довкіллю оцінили у понад 426 тисяч гривень. Гошовський у цій справі процесуального статусу не мав; його призначили директором у серпні 2022 року.

Карпатський НПП підпорядкований міністерству, де напрям природоохоронних територій координує заступник міністра Олександр Краснолуцький. Саме він цього року коментував ситуацію з джипінгом. Тож питання про події в нацпарку адресовані вже не лише директорові.

Позиція сторін

Після вилучення помпи журналісти звернулися до поліції з запитаннями щодо реєстрації заяви та розслідування. За інформацією місцевого осередку, цистерни наразі стоять опечатані, а на шлагбаумі біля джерела висить замок.

Ситуація залишається неясною: воду регулярно вивозили з нацпарку до Буковеля, але хто саме організував цей процес і чи був на нього дозвіл, невідомо. Відповіді мають надати поліція, дирекція парку та Міндовкілля. Також невідомо, чи відновиться "водний конвеєр" після того, як увага правоохоронців зосередиться на інших питаннях.