Громадський діяч Володимир Цибулько звернув увагу на тривожну динаміку у взаємодії між українськими правоохоронними органами. На його думку, операцію «Карфаген» слід розглядати не як ізольовану подію, а в ширшому контексті багатомісячного протистояння між силовими структурами.
Хронологія конфлікту
Активіст наголосив на послідовності подій, що відбулися протягом останніх півтора року. Зокрема, у липні 2025 року співробітники Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора проводили обшуки та затримували працівників Національного антикорупційного бюро. Тоді представники антикорупційних органів заявляли про тиск з боку інших служб.
Наступним етапом став вересень 2026 року, коли Руслан Кравченко, який на той час очолював Офіс Генерального прокурора, повідомив про підозру, підписану щодо директора НАБУ Семена Кривоноса.
Зворотний відгук та запитання до слідства
Після цих подій ситуація змінилася: детективи НАБУ та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели обшуки у високопосадовців СБУ, яких раніше пов'язували з тиском на антикорупціонерів.
Цибулько вважає, що така черговість дій потребує ґрунтовних пояснень. Він ставить під сумнів можливий зв'язок між цими справами та запитує, чи могли попередні розслідування вплинути на рішення детективів НАБУ. Головним питанням залишається те, хто гарантує, що кримінальний процес не використовується як інструмент для зведення особистих рахунків.
Звернення до колишнього генпрокурора
Окремі запитання громадський діяч адресує колишньому генеральному прокурору Руслану Кравченку. На думку Цибулька, Кравченко має пояснити свої рішення щодо справи керівника НАБУ.
Активіст закликає до проведення незалежної перевірки діяльності антикорупційних органів. Він наголошує, що якщо силовики починають використовувати кримінальні справи як зброю один проти одного, це ставить під загрозу довіру суспільства до будь-яких розслідувань.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!