Схеми наживання на ЗСУ та гуманітарці: як діяли Тищенко, Радковський та Погадаєв

«Дорога миру»: відмивання мільйонів через благодійний фонд

Поки країна воює, частина політиків перетворила спільну біду на джерело прибутку. Народний депутат Микола Тищенко, відомий своїми скандалами, наразі опинився в центрі кримінальної справи. НАБУ та САП повідомили йому підозру у вимаганні понад 1 мільйона доларів США (51 мільйон гривень) за «кришування» нелегальних кол-центрів, легалізації незаконних доходів та наданні хибної інформації в декларації.

Ключовим інструментом для відмивання коштів, за версією слідства, став Всеукраїнський благодійний фонд «Дорога миру» (Way of Peace), яким Тищенко керував разом з колишньою дружиною та фінансовою партнеркою Аллою Барановською.

3 липня цього року у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) прокурор оприлюднила матеріали негласних слідчих дій та розшифровки дзвінків, які демонструють механізм роботи схеми.

Зв'язки з «Хімпромом» та фіктивні подяки

Судові матеріали містять офіційні листи-подяки від фонду Тищенка на ім'я Єгора Васильовича Левченка. Прокурор не уточнила, що чоловік з таким ім'ям також відомий як Єгор Буркін («Мексиканець»), який вважається організатором міжнародного синдикату «Хімпром» та перебуває у розшуку.

Фонд висловлював Левченку подяки за «безповоротну допомогу» на суми 40 000 євро, 60 000 доларів та 80 000 євро (близько 8,8 млн грн) нібито за організацію благодійних заходів. Однак слідчі з'ясували, що ці кошти могли осісти в кишенях нардепа. Подяки виписувалися заднім числом: наприклад, дата у документі — травень, тоді як івент відбувся в червні. Обвинувачення вважає, що так намагалися легалізувати кошти невідомого походження.

Фальсифікація звітів та «двійки» для іноземних донорів

Другий аспект справи стосується закупівлі автомобілів для фронту. Деталі стали відомі після огляду телефона бізнесмена Володимира Сітака, багаторічного партнера Тищенка. У листуванні Алла Барановська обговорювала з ним вилучення 40 тисяч доларів з благодійних внесків.

Щоб заспокоїти іноземних донорів, які вимагали звіти, фігуранти вирішили штучно завищити витрати за допомогою фіктивних чеків. Прокурор зачитала у суді інструкції Барановської щодо підробки документів:

«Виталичка, еще вопрос: за транспортировку мы можем какой-то чек нарисовать, что мы там ещё "двушку" потратили на транспортировку. Машины как-то через фонд добавить, это тоже. Или не можем никак нарисовать такой чек?» (Віталічку, ще питання: за транспортування ми можемо якийсь чек намалювати, що ми там ще «двійку» витратили на транспортування. Авто якось через фонд додати, теж. Або не можемо жодним чином намалювати такий чек?)

Коли Сітак запевнив, що для прикриття використовується стороння румунська компанія, обговорення фіктивного бюджету продовжилось:

«Значит, на счету 20, еще 40 ты даешь наличными. Итого у нас бюджет 60. Но для того, чтобы нам сделать чек 100, нам еще нужно положить 40 на счет, но я их тебе потом верну». (Отже, на рахунку 20, ще 40 ти даєш готівкою. Разом у нас бюджет 60. Але для того, щоб нам зробити чек 100, нам ще потрібно покласти 40 на рахунок, але я їх тобі потім поверну.)

Барановська також дбала про «презентабельний» вигляд для медіа, вимагаючи фотосесії, де чотири дешеві авто виглядали б як цінність у 100 тисяч доларів:

«Ты понимаешь, что это будет очень мало. Четыре этих маленькие машины, они как-то будут смотреться совсем не очень. Понимаешь, мне надо это сфоткать, но так, чтобы это выглядело на $100 тысяч. Вот это четыре…, но никто не поверит, что они стоят по $25 тысяч. Просто фото нужны большие, понимаешь? Так как по фотке четыре маленькие не потянут визуально на сотку баксов». (Ти розумієш, що це буде дуже мало. Чотири ці маленькі машини, вони якось будуть виглядати зовсім не дуже. Розумієш, мені треба це сфотографувати, але так, щоб це виглядало на $100 тисяч. Ось ці чотири…, але ніхто не повірить, що вони коштують по $25 тисяч. Просто фото потрібні великі, розумієш? Оскільки за фото чотири маленькі не потягнуть візуально на сотню баксів.)

Вона наказала зняти з машин сторонні наклейки, замінивши їх хрестами та логотипами фонду, і дочекатися приїзду Тищенка, якого шифрували як «НН»:

«Итого, будет 90 — машины, доставка, и где-то 25 евро отдать НН… У машины чеки ты сделай на 100. Сможем типа маленькие по 20, большие по 30. Это более-менес подходящая цена… О, главное, чтобы было… могут быть проверки, чтобы все было идеально… А приедет НН, и мы должны их пофоткать». (Разом буде 90 — авто, доставка, і десь 25 євро віддати НН… По авто чеки ти зроби на 100. Зможемо типу маленькі по 20, великі по 30. Це більш-менш підходяча ціна… О, головне, щоб було… можуть бути перевірки, щоб все було ідеально… А приїде НН, і ми повинні їх сфотографувати.)

Слідство має документи, де вартість авто вказана на рівні 15-16 тисяч доларів. У підсумку Барановська нагадала партнеру: «40 вернуть не забудь, а то мне оторвут голову» (40 повернути не забудь, а то мені голову відріжуть).

Суддя ВАКС призначив Тищенку заставу в 10 мільйонів гривень, яку внесли підконтрольні бізнес-структури. Депутат заявив журналістам про замовну кампанію проти нього.

Одеський кейс: 50 тонн одягу замість допомоги переселенцям

Подібну риторику захисту обрав і перший заступник голови Одеської обласної ради Олег Радковський. Нещодавно його затримали на вимаганні 50 тисяч доларів США від підприємця за оформлення дозволів на будівництво. СБУ задокументувала злочин після отримання першої частини хабаря — 10 тисяч доларів.

Раніше Радковський став фігурою іншого скандалу щодо розкрадання гуманітарної допомоги. За даними прокуратури та медіа, офіційними отримувачами безкоштовних вантажів з-за кордону виступали благодійні фонди, зокрема «Рідний берег», «Долоні Півдня» та «Волонтерські крила».

Фонд «Рідний берег», заснований Радковським разом із Михайлом Поживановим, нібито був головним у підробці документів. Суть схеми полягала у комерційному продажу нового одягу та взуття, яке ввозили як безкоштовну допомогу. З жовтня минулого року по квітень цього року товар завозили на склад в Одесі, а потім реалізовували на промтоварному ринку «7-й кілометр».

Радковський та його соратник Сергій Веселов публікували в соцмережах фото- та відеозвіти про роздачу допомоги, використовуючи лише мізерну частину товару, тоді як за документами «роздавали» все.

Правоохоронці встановили, що таким чином реалізували понад 50 тонн допомоги 11 партіями на суму понад 40 мільйонів гривень. Проведено понад 60 обшуків, вилучено чорну бухгалтерію та товар. Головних підозрюваних, серед яких колишній митник та представник фонду, взято під варту. Радковському підозру поки не вручали.

Миколаївщина: бізнес на безкоштовних генераторах

На рівні місцевого самоврядування також розкрили схему наживи. Голову Березанської селищної ради Валерія Хоміцького, який раніше ловили на вимаганні 200 тисяч гривень хабаря, затримали у справі про розтрату коштів.

Слідство встановило, що наприкінці грудня 2022 року селищна рада уклала договір із ФОП Володимиром Олександровичем Погадаєвим на поставку 10 бензинових генераторів на суму 1 299 000 гривень. Погадаєв не купував це обладнання. Його фірма отримала генератори безоплатно від благодійного фонду «Світлі справи» як гуманітарну допомогу для Пунктів незламності, але продала їх громаді за повною комерційною ціною.

Чисті збитки громади склали понад 700 тисяч гривень. Поки Хоміцького суд відправляв під варту, депутат Миколаївської обласної ради Володимир Погадаєв закрив свій ФОП. Підозру йому поки не оголошували.

Засновниками фонду «Світлі справи» у 2020 році були Вікторія Арахамія (дружина нардепа Давида Арахамії) та Ганна Замазєєва, яка раніше очолювала Миколаївську обласну раду, а нині керує Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України.