Розрив між нарахованими та сплаченими штрафами бізнесу в Україні сягнув 37 разів

Аналітичний звіт видання Forbes Ukraine, що базується на даних десяти державних інстанцій, виявив суттєву розбіжність між сумами, які офіційно нараховуються українським підприємцям, і коштами, що реально потрапляють до казни держави. За підсумками 2025 року загальна сума штрафних санкцій для бізнесу становила 114 мільярдів гривень. Водночас фактичні надходження до бюджету складали лише 3,1 мільярда гривень. Це означає, що сплачена сума виявилася у 37 разів меншою за нараховану.

Чому нараховані штрафи не завжди стають доходами держави

Факт нарахування штрафу не гарантує миттєвого надходження коштів. Підприємства мають право оскаржувати такі рішення в судовому порядку. Процеси можуть тривати роками, а виконання судових рішень часто відкладається. Крім того, існує практика сплати штрафів частинами, що також впливає на динаміку надходжень.

Судові розгляди переважно закінчуються на користь компаній

За статистикою за 11 місяців 2025 року, суди розглянули близько 16 тисяч справ, пов'язаних із штрафними санкціями. За їхнім результатом було ухвалено приблизно 10 тисяч рішень. Примітно, що майже дві третини цих рішень були винесені на користь бізнесу.

Найбільш показовим є приклад із Державною податковою службою (ДПС). У 2025 році податкова донарахувала 97,7 мільярда гривень штрафів за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності (без урахування основного податкового платежу). Проте до сплати було узгоджено лише 1,5 мільярда гривень, що становить менше 2% від загальної нарахованої суми.

Динаміка сплат у першому півріччі 2026 року

Попри загальну статистику, спостерігається зростання фактичних сплат. У першому півріччі 2026 року підприємства перерахували до бюджету 2,4 мільярда гривень штрафів. Цей показник майже в 1,5 раза вищий, ніж за аналогічний період 2025 року, і становить близько 80% від річної суми, сплаченої бізнесом минулого року.

Подібну тенденцію зафіксовано і серед фізичних осіб. За перші шість місяців 2026 року громадяни сплатили 5,6 мільярда гривень штрафів, що приблизно на 14% більше, ніж у тому ж періоді торік.

Роль державних органів у нарахуванні санкцій

Лідером за кількістю та сумою штрафів залишається Державна податкова служба України. На неї припадає понад дві третини виявлених порушень та 91% від загальної суми нарахованих штрафів. Таке домінування пов'язане з широким колом повноважень ДПС, яке охоплює податкове законодавство, використання реєстраторів розрахункових операцій, трансфертне ціноутворення, зовнішньоекономічну діяльність та підакцизні товари.

Середній розмір штрафу значно варіюється залежно від контролюючого органу:

• PlayCity — 2,8 мільйона гривень;
• Антимонопольний комітет України (АМКУ) — 2,2 мільйона гривень;
• Держпраці — 38 тисяч гривень;
• ДСНС — трохи більше 3 тисяч гривень.

Така різниця пояснюється характером порушень. ДСНС та Держпраці переважно карують за адміністративні правопорушення, тоді як санкції АМКУ можуть стосуватися дій, що впливають на конкуренцію та цілі ринки.

Найбільші штрафні санкції 2025 року

Рекордні разові штрафи у 2025 році наклав Антимонопольний комітет на фармацевтичних дистриб'юторів. Компанія «Оптіма-Фарм» отримала штраф у розмірі 2,43 мільярда гривень, а «БаДМ» — 2,37 мільярда гривень. Підставою стало вчинення антиконкурентних узгоджених дій. Загальна сума санкцій у цих двох справах сягнула 4,8 мільярда гривень.

Серед інших значних штрафів, накладених АМКУ, виділяються:

• 30 мільйонів гривень — виробнику робочого, захисного та форменого одягу «МІК»;
• 26,9 мільйона гривень — компанії «Фрезеніус Медикал Кер Україна», яка постачає обладнання та витратні матеріали для діалізу;
• 16,4 мільйона гривень — компанії «Колтрейн», яка фігурувала у справах щодо закупівель військового спорядження.

Таким чином, загальна сума нарахованих бізнесу штрафів значно перевищує фактичні бюджетні надходження. На цю різницю впливають судові оскарження, строки виконання рішень та порядок сплати санкцій.