Російське МНС зламали: користувачам надіслали фейк про запуск ядерних боєголовок

У ніч на 2 листопада в Росії зафіксували інцидент із мобільним застосунком Міністерства надзвичайних ситуацій (МНС). Користувачі отримали хибні сповіщення, в яких йшлося про нібито запуск ядерних боєголовок по всіх регіонах країни. Ця подія відбулася на тлі попередньої атаки на український сервіс "Повітряна тривога", хоча прямого зв'язку між двома зламами наразі не підтверджено.

Фейкове попередження про ядерну загрозу

Жителі Росії отримали повідомлення з заголовком "Угроза движухи". У тексті стверджувалося, що по території всієї країни здійснено запуск ядерних боєголовок. Адресатів закликали терміново сховатися в підвалах та запастися їжею на три тижні. Розсилка супроводжувалася лайкою та глузливими формулюваннями.

За даними ЗМІ, подібні публікації з'явилися також у низці регіональних каналів МНС та оперативних штабів. Пізніше частину цих повідомлень було видалено. Варто зазначити, що фраза про удар "по всіх регіонах" була частиною тексту фейкової розсилки, а не відображала реальне географічне охоплення атаки.

Відповідь російських власт

Відомство надзвичайних ситуацій РФ визнало факт кібератаки на свій мобільний застосунок. У МНС повідомили, що зловмисникам вдалося поширити неправдиву інформацію. На даний момент фахівці працюють над усуненням вразливості та відновленням штатного режиму роботи сервісу.

У відомстві запевняють, що злам не вплинув на основні канали оповіщення населення, такі як сирени, гучномовці, SMS-розсилки, а також теле- та радіомовлення. Мобільний застосунок там характеризують як допоміжний інструмент. Отже, підтверджений провал стосується виключно захисту цього конкретного додатка; даних про компрометацію всієї системи оповіщення немає.

Зв'язок із атакою на "Повітряну тривогу"

Інцидент привернув увагу через хронологію подій. Ввечері 1 листопада, напередодні зламу російського сервісу, український застосунок "Повітряна тривога" також почав надсилати неправдиві повідомлення. Користувачі отримали сповіщення про радіаційну та хімічну небезпеку, вуличні бої й інші загрози. Команда розробників підтвердила несанкціоноване втручання та тимчасово призупинила роботу сервісу.

Близькість у часі цих подій дає підстави припустити, що атака на МНС РФ могла бути відповідною реакцією. Проте сама по собі часова близькість не є доказом спільного задуму чи мотиву помсти. У перевірених джерелах наразі немає підтвердження особи організаторів російського зламу або їхнього зв'язку з українським інцидентом.

Слабкість захисту державних сервісів

Ця атака продемонструвала конкретну вразливість захисту російського державного застосунку: стороннім особам вдалося використати його для розсилки фальшивих попереджень. Наслідком такого втручання може бути підрив довіри населення до майбутніх повідомлень про реальну небезпеку.

Нагадаємо, раніше повідомлялося про злам понад 100 українських сайтів. За даними CERT-UA, зловмисники використовували підроблену перевірку "Я не робот", щоб спонукати відвідувачів запускати шкідливі команди на своїх комп’ютерах.

Також згадується випадок, коли редакція СтопКор відбила масштабну DDoS-атаку. Тоді технічні фахівці зафіксували понад пів мільярда шкідливих запитів і посилили захист ресурсу.