Росія використовує аеростатні сітки для захисту НПЗ від українських дронів

Застосування застарілих технологій проти сучасних БПЛА

Для російських окупантів захист власних нафтопереробних заводів є пріоритетним завданням, оскільки українські безпілотники регулярно наносять по ним удари. Щоб посилити оборону, Москва вирішила впровадити аеростатні загородження.

Про це повідомляє Defense Express.

Як працює система

Конструкція загородження складається з двох невеликих аеростатів, між якими натягнута сітка з тонких тросів. У цій сітці мають заплутуватися або руйнуватися безпілотники, що наближаються до важливих об'єктів.

Однак така система має критичний недолік: дрони можуть просто перелетіти над сіткою, щоб вразити ціль. Щоб запобігти цьому, розробники створили механізм, який на основі даних радіолокаційних систем визначає висоту польоту БПЛА і автономно коригує висоту самого загородження.

Сумніви щодо ефективності

Залишається нез’ясованим, чи зможе система достатньо швидко змінювати висоту, щоб перехопити маневруючий безпілотник. Крім того, якщо кілька дронів атакують з різних висот, одна сітка не зможе зупинити всі цілі одночасно.

Сумніви викликає і міцність конструкції. Під час тестувань росіяни використовували маленький, майже іграшковий дрон, який не відповідає габаритам навіть найменших українських далекобійних БПЛА. Тестування на більших дронах, які летять зі швидкістю кілька сотень кілометрів на годину і важать кілька сотень кілограмів, не проводилось.

Обмеження та історичний контекст

Додатковою проблемою є погана погода. Сильний вітер може просто зірвати аеростатні загородження з місця, роблячи їх непридатними до використання.

Наразі в РФ існує кілька паралельних проєктів таких систем, але жоден із них не показав успіхів і перебуває лише на стадії розробки.

Використання таких бар'єрів нагадує практики Першої світової війни, коли аеростатні загородження вперше застосували, а пізніше вони набули поширення під час Другої світової війни. Наприклад, у Великій Британії їх використовували для захисту Лондона від німецьких крилатих ракет Фау-1. Втім, за весь час дії таких систем було перехоплено лише 5% від усіх випущених ракет.