Росія обходить санкції через спільні офіси: дослідження НАКО про мікроелектроніку

Адаптація військової промисловості РФ

Війна продемонструвала швидку трансформацію бойових технологій, однак постачальники компонентів для російської зброї та санкційна політика світу залишаються майже незмінними. Попри західні обмеження, Москва успішно адаптувалася: американські та європейські чипи й мікроелектроніка великими партіями потрапляють на російські виробництва. Саме ці комплектуючі необхідні для створення реактивних дронів, які застосовуються проти української столиці.

Виконавча директорка НАКО Олена Трегуб пояснює, що ключова проблема полягає у динаміці створення нових юридичних осіб. Компанію можна внести до санкційного списку сьогодні, але завтра з'явиться нова структура, яка продовжить незаконний імпорт.

Дослідження «Слідуй за адресою»

Дослідники НАКО проаналізували понад 180 000 митних декларацій щодо поставок пріоритетної мікроелектроніки до Росії. У ході роботи було ідентифіковано понад 8000 іноземних постачальників та їхні адреси. Головний висновок: навіть коли компанії змінюють назви або реєструють нові суб'єкти господарювання, їхня інфраструктура — офіси, бізнес-центри та провайдери корпоративних послуг — часто залишається незмінною.

Аналіз виявив понад 200 адрес, пов'язаних із компаніями, що вже перебувають під санкціями або експортним контролем. Цими локаціями користувалися більше 450 постачальників.

Приклад Shenzhen NuanQin Technology

Один із найяскравіших кейсів — компанія Shenzhen NuanQin Technology. На ринку вона позиціонує себе як виробника «розумних секс-іграшок». Проте митні записи, розглянуті НАКО, фіксують поставки з цієї структури до РФ інтегральних схем та електродвигунів, а не товарів для дорослих.

Існують і менш екзотичні випадки: фірми, які офіційно займаються фармацевтикою або трубною арматурою, паралельно фігурують у ланцюгах постачання електроніки. Для російського ВПК це означає можливість швидкої заміни одного постачальника іншим. Для західних виробників це ризик втрати контролю над кінцевим призначенням продукції та порушенням санкційних норм.

Зміна підходу до перевірок

Спільна адреса не є безумовним доказом участі в мережі порушників, але це критичний сигнал ризику, який стандартні перевірки за назвою компанії пропускають. У одному з випадків за однією адресою було зареєстровано щонайменше 45 компаній, з яких лише 14 уже перебували під санкціями або під експортним контролем.

Експерти наполягають: якщо перевіряти лише назву, ворог просто створюватиме нові «чисті» фірми-прокладки. Аналіз адрес дозволяє побачити зв'язки між новою структурою та бізнесами, які вже викликають підозри.

Така перевірка необхідна не лише державам, а й українським та міжнародним компаніям, що працюють із мікроелектронікою, обладнанням і товарами подвійного призначення. Варто з'ясовувати не лише назву контрагента, а й його адресу, сусідів по офісу, попередніх орендарів приміщення та пов'язані юридичні особи.

Пропозиції щодо міжнародної координації

США вже почали включати до Entity List (переліку організацій, діяльність яких суперечить національній безпеці чи інтересам зовнішньої політики країни) не лише компанії, а й конкретні адреси, які неодноразово використовували для обходу експортного контролю.

НАКО пропонує розвинути цей підхід на міжнародному рівні, створивши спільний список високоризикових адрес для ЄС, США, Великої Британії, Японії та інших партнерів.

Санкції завжди відстають від створення нових компаній. Тому фокус має змінитися: замість безкінечного додавання назв до чорних списків, необхідно ідентифікувати інфраструктуру, яка дозволяє ці назви постійно змінювати. Для бізнесу висновок очевидний: відсутність компанії в санкційному реєстрі не гарантує безпеки. Іноді найважливішу інформацію про контрагента дає не його назва, а адреса.