Порядок визначення інвалідності для військових: документи та критерії ЕКОПФО

Військовослужбовці, які отримали поранення або мають стійкі порушення здоров'я, мають право на проведення оцінювання повсякденного функціонування. Ця процедура дозволяє встановити групу інвалідності або визначити ступінь втрати професійної працездатності. Ключову роль у прийнятті рішення відіграють медичні висновки, результати діагностики та документи, які підтверджують зв'язок між травмою та військовою службою.

Деталі процедури та вимоги до оформлення документів роз'яснюють експерти адвокатського об'єднання «Актум», юридичну відповідність матеріалу перевірила адвокатка Єлизавета Коробейнікова. Також актуальну інформацію надає Міністерство охорони здоров'я України.

Перелік документів для проходження ЕКОПФО

Для встановлення інвалідності військовий має пройти оцінювання експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО). Процес ініціюється електронним направленням, яке формує лікуючий лікар або голова військово-лікарської комісії (ВЛК).

До такого направлення залежно від обставин справи додають наступні документи:

• документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України або ID-картку);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);
• військовий квиток або посвідчення офіцера (за потреби для конкретної справи);
• довідку про проходження військової служби або витяг із послужного списку (за наявності);
• довідку або свідоцтво ВЛК та витяг із протоколу її засідання (для підтвердження причинного зв'язку захворювання чи травми з військовою службою);
• медичні виписки, історії хвороби, висновки профільних лікарів та результати обстежень;
• документи, що підтверджують проведене лікування та реабілітацію (за наявності).

Як зазначає МОЗ, документацію можна передати в паперовому або електронному вигляді. Якщо документи надано на папері, їх сканують та додають до електронного направлення.

Військово-облікові документи не є обов'язковими для кожного випадку. Відсутність висновку ВЛК про причинний зв'язок не повинна автоматично перешкоджати проведенню оцінювання, хоча цей документ має значення для встановлення причини інвалідності.

Після ухвалення рішення військовий отримує витяг із висновку експертної команди. У ньому зазначають встановлену групу інвалідності, її причину або визначений ступінь втрати професійної працездатності.

Критерії визначення інвалідності після поранень

Під час експертизи лікарі враховують не лише діагноз, а й міру, в якій проблеми зі здоров'ям обмежують звичну життєдіяльність військовослужбовця.

Оцінюють такі показники:

• можливість самостійного пересування;
• здатність обслуговувати себе;
• виконання повсякденних завдань;
• можливість працювати;
• спілкування з іншими людьми.

Окрему увагу приділяють стану здоров'я після курсу лікування та реабілітації. Важливо встановити, чи залишилися стійкі функціональні порушення та наскільки вони впливають на незалежність людини від сторонньої допомоги.

Наслідки тяжких контузій, тривалий больовий синдром або суттєве порушення рухливості кінцівок можуть впливати на результати оцінювання. Однак конкретна група залежить від тяжкості підтверджених обмежень, а не лише від наявності певного діагнозу.

Групи інвалідності для військовослужбовців

В Україні передбачено три групи інвалідності, які відрізняються ступенем порушення функцій організму та обмеженням життєдіяльності.

I група встановлюється людям із найтяжчими порушеннями здоров'я. Вони не можуть самостійно забезпечувати основні життєві потреби або здатні виконувати лише окремі дії та потребують постійної сторонньої допомоги.

Ця група поділяється на дві підгрупи. Підгрупа «А» передбачає найвищий ступінь залежності від інших людей, тоді як підгрупа «Б» характеризується тяжкими обмеженнями, за яких може частково зберігатися здатність до окремих дій.

II група призначається за наявності виражених порушень функціонування. Людина може зберігати можливість самообслуговування, однак має суттєві обмеження у пересуванні, роботі чи інших сферах життя.

III група встановлюється при помірних функціональних порушеннях. За таких обставин людина може залишатися самостійною, проте потребує допоміжних засобів, реабілітації або соціальної підтримки.

Остаточне рішення ухвалює експертна команда після аналізу наданих медичних матеріалів та оцінювання стану здоров'я.