Польща та Румунія відмовили Україні в збільшенні транзиту зерна через обмежені можливості

Влада Польщі та Румунії офіційно повідомила, що не можуть і не планують суттєво розширювати пропускні потужності для транзиту української сільськогосподарської продукції. Таку інформацію наводить видання POLITICO, посилаючись на реакцію європейських партнерів на звернення міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького.

Звернення до колег у ЄС сталося на тлі тривалої блокади українських чорноморських портів. Через російські удари по портовій інфраструктурі та атаки на судноплавство в Чорному морі, Київ шукає альтернативні шляхи для вивезення зерна та іншої агропродукції.

Обмеження потужностей у сусідніх країнах

Румунія, яка є одним із ключових хабів для експорту через Дунай та порт Констанца, пояснює свою позицію внутрішніми пріоритетами. Міністр сільського господарства Румунії Барна Танчош зазначив, що інтереси власних фермерів залишаються на першому місці для Бухареста.

За словами чиновника, поточний рівень води в Дунаї та додаткові обсяги українського зерна вже створюють надмірне навантаження на портову інфраструктуру країни. Він підкреслив, що Румунія фізично не може подвоїти кількість залізничних потягів, автомобільних перевезень або збільшити пропускну здатність портів.

Водночас Бухарест намагається оптимізувати існуючі логістичні ланцюги. У липні цього року Україна, Румунія, Молдова та Єврокомісія досягли домовленості про посилення «коридорів солідарності», розвиток дунайського логістичного кластера та збільшення пропускної спроможності портів.

Подібну позицію зайняла й Польща. Представниця міністерства інфраструктури цієї країни повідомила, що відомство не готує жодних змін, спрямованих на збільшення транзиту української аграрної продукції найближчим часом.

Ризики для української економіки

Небажання сусідніх країн розширювати транзит створює для Києва додаткову проблему, оскільки сухопутні та річкові маршрути не можуть повністю замінити глибоководні порти. За даними українського уряду, близько 80% аграрного експорту у 2026 році припадало саме на морські перевезення.

Нині через альтернативні залізничні, автомобільні та річкові шляхи вдається вивозити лише приблизно половину продукції від потенційного обсягу. Якщо ситуація не зміниться, Україна може не експортувати близько 30 млн тонн агропродукції протягом поточного маркетингового року.

Уряд також звернувся до Європейського Союзу з проханням виділити близько 1,1 млрд євро на компенсацію додаткових логістичних витрат. За оцінкою Тараса Висоцького, такі кошти могли б стимулювати додатковий експорт до 20 млн тонн продукції.

Загроза наступному сезону

Логістичні труднощі вже виходять за межі питання експорту. Оскільки аграрії реалізовують менше продукції, вони отримують менше коштів, що ускладнює проведення осінніх робіт та підготовку до наступного сезону.

Міністр попереджав, що при тривалому збереженні нинішніх обмежень Україна може втратити значну частину посівних площ наступного року. За його розрахунками, якщо до весни ситуація не покращиться, площа посівів може скоротитися на 35–40%.

Це має критичне значення для економіки, оскільки аграрний сектор забезпечує близько 17,5% ВВП країни та майже 56% експортних надходжень. Тому проблеми з логістикою впливають не лише на фермерів, а й на загальний економічний стан держави.

Єврокомісія не виключає спільної реакції на цю кризу. Єврокомісар із питань сільського господарства Крістоф Хансен заявив, що ситуацію необхідно вирішувати з огляду на продовольчу безпеку, проте конкретних фінансових зобов'язань Брюссель поки не оголосив.

Окремі країни готові підтримувати альтернативні маршрути. Німеччина повідомила про роботу над посиленням шляхів експорту української продукції через Європу. Київ також розглядає нідерландські та німецькі порти як додаткові напрямки для вивезення зерна.