Кар'єрний зріст митника Дацюка попри вилучення $850 тис. та розслідування фальшивих EUR.1

Посадовець зберігає вплив попри численні скандали

Юрій Дацюк, керівний співробітник Волинської митниці, продовжує кар'єрний зріст, незважаючи на тривалу історію звинувачень у корупційних діях. Ще у 2016 році його обвинувачували у поборах та наданні привілеїв платоспроможному бізнесу. Тоді шість учасників зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) виступили проти його призначення начальником поста «Луцьк». 29 лютого Олександр Огородник публічно заявив про поділ бізнесу на «слухняний» та «неслухняний»: першим прискорювали оформлення, а інших затримували до 15:00.

Серед основних претензій були прогули, подвійні стандарти, поява на роботі у нетверезому стані та загроза чеським інвестиціям у ремонт сільгосптехніки. Кількість компаній, що подавали скарги, зросла до семи, проте обласна рада лише прийняла ці звернення до відома, повідомляють «Волинські новини».

Кар'єрна траєкторія та спроби повернення на посаду

Скандали не завадили Дацюку посідати все вищі посади. У 2016–2019 роках він працював заступником начальника поста. Період 2020–2022 років охопив керівні посади у підрозділах Луцька, «Дольська» та «Доманово». У 2023–2024 роках він обіймав посаду начальника відділу оформлення, у 2025-му став заступником, а у 2026 році призначений заступником начальника поста категорії «Б» з високим корупційним ризиком.

Митниця України стверджувала, що після звільнення Дацюка існувала спроба повернути його на посаду за посередництва Олександра Католика та Дмитра Стасенка. Також згадувалися порушення, виявлені СБУ, та припинене прикордонниками переміщення великої суми готівки.

Фінансові показники та активи родини

Декларації свідчать про зростання сімейних накопичень. У 2023 році зазначено $6500, €15 тис. та 492 тис. грн. У 2024-му — $18 500, €11 500 та 592 тис. грн. У 2025 році готівкові запаси склали $21 500, €12 500 та 690 тис. грн, ще 239 493 грн перебували на рахунках.

Заробітна плата зросла з 398 569 грн у 2023 році до 469 615 грн у 2024-му та 700 265 грн у 2025-му. Пенсія за 2024–2025 роки становила 44 880 та 72 951 грн відповідно. Дружина Жанна отримала 791 232 грн від нерухомості та 400 тис. грн від продажу автомобіля. Кредити на суму 180 881 та 193 962 грн після 2024 року перестали відображатися у деклараціях.

Серед активів: квартира площею 71,9 м² вартістю 724 961 грн, автомобілі Mercedes CLS 350 (42 200 грн), Toyota Avensis (купівля 600 тис., продаж 400 тис. грн), Peugeot 2008 (390 400 грн) та Volvo V60 (вартість 115 670 грн при витраті 185 600 грн, різниця 69 930 грн). У березні 2026 року зафіксовано ще 602 тис. грн від продажу майна.

Схема з фальшивими сертифікатами EUR.1

Журналістське розслідування «Сила правди» встановило масштабну схему з використанням підроблених сертифікатів EUR.1. Із 28 546 сертифікатів 26 578 визнані фальшивими, ще 1578 не підтвердили походження товарів. У 2023–2024 роках преференції перевищили 2 млрд грн. За результатами 180 перевірок нарахували 804,2 млн грн: 747,6 млн грн податків та 56,6 млн грн штрафів.

Кількість імпортерів зросла з 31 у 2022 році до 76 у 2023-му та 79 у 2024-му. Частина компаній згодом змінила власників, директорів та адреси. У справі НАБУ №52024000000000224 фігурують 1916 автомобілів, імовірна шкода становить понад 105 млн грн, а поборами виступали $200–500 за кожну машину.

Вилучення $850 тис. та реакція посадовців

21–22 січня 2026 року НАБУ та САП вилучили понад $850 тис. на митному пості «Луцьк» та пов'язаних об'єктах. Валентина Черниш заперечувала факт знахідки, проте НАБУ підтвердило вилучення коштів. Ярослав Железняк назвав ці гроші можливою «чорною касою», а журналісти повідомили про наявність документів щодо розподілу коштів.

Дмитро Стасенко заперечував існування «бек-офісу», Ніна Южаніна вказувала на візити митників. Видання Mind виявило, що у Стасенка у 2022 році придбані дві квартири: 42 м² за 730 тис. грн та 104 м² за 3,38 млн грн. Також зазначено 3,38 млн грн батьківських подарунків, $55 тис. накопичень та 1,5 млн грн від продажу майна. Доступ до деяких декларацій обмежено через статус дружини-військовослужбовця. Батько Дмитра, Ігор Стасенко, є заступником керівника апарату Офісу Президента.

Фіктивні імпортери та судові рішення

Серед імпортерів з ознаками фіктивного управління — компанія «Роудгеб», яка з трьома працівниками ввезла автомобілі на 650 млн грн. Директором фігурує вчитель фізкультури Андрій Кльоц. За однією адресою зареєстровані «Сітіавто», «Карсіті», «Автоімпорт Плюс», «Брокмі Сервіс», «Бон Авто», «Зенавто», «Ткалар», «Карслайф» та «Імпорткар». Орендар Борис Федонюк — колишній помічник народних депутатів Анатолія Горбатюка та Ельбруса Тедеєва. «Роудгеб» згодом змінила власників, адресу та назву на «Левенор».

Судове рішення №140/6513/24 стосується випуску Opel Meriva без ризик-контролю за $50. Було зафіксовано 11 перетинів, шість з яких — за одну зміну. Суд підтвердив догану начальнику. У 2018–2019 роках справа «Ягодин» передбачала ввезення дорогої електроніки під виглядом дешевих вантажів: шкода перевищила 475 млн грн, справи 10 митників та 11 інших учасників передані до суду.

Вісім епізодів імпорту продукції Apple у 2020 році спричинили шкоду понад 53 млн грн. Справу СБУ зі втратами 100 млн грн поліція закрила 30 грудня 2024 року. У серпні 2026 року директорка «Вікторія Лідер Груп» Людмила Горкавчук уникла адміністративного штрафу понад 55 млн грн за підроблені EUR.1. Було виявлено 239 та 783 декларації з підробленими документами, недоплати становили 13,4 млн та майже 42 млн грн. Матеріали передано до БЕБ.