«Держзембанк» вимагає з аграріїв майже 500 млн грн, більшість яких становлять штрафи

Масштаб фінансових вимог до орендарів

Державний земельний банк (ЄДРПОУ 00692334), який перебуває у власності Фонду державного майна України, накопичив значну заборгованість з боку аграрного сектору. За наявними даними, станом на 30 вересня загальна сума фінансових претензій до орендарів сягнула 487,1 млн грн. При цьому основний борг становить лише 74 млн грн, тоді як решта — це різноманітні санкції.

Структура заборгованості виглядає наступним чином:

• 74 млн грн — основний борг;
• 338,1 млн грн — штрафи;
• 61,4 млн грн — неустойка;
• 13,6 млн грн — пеня.

Таким чином, сума штрафних санкцій перевищує основну заборгованість у 5,6 раза. Наразі банк перебуває у судових процесах приблизно зі 100 аграрними підприємствами. Представник Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов зазначив, що завищені ставки оренди, які сягають 40–45 тисяч гривень за гектар, використовували для витіснення конкурентів із ринку.

Судова практика та зменшення штрафів

У багатьох випадках суди не погоджувалися з розміром вимог державного підприємства та суттєво зменшували стягнення. Наприклад, у справі №308/10239/26 «Держзембанк» вимагав від орендаря 148 345 грн за одноденне прострочення оплати за ділянку площею 35,3092 га. Суд зменшив штраф до 44 503,60 грн та стягнув додатково 148,35 грн пені.

Ще один приклад — справи №924/774/26 та №924/775/26 проти компанії «Сім’я 2019». Банк вимагав 1,016 млн грн і 604,3 тисячі грн відповідно за затримки з оплатою. Суд зменшив ці суми до 762,06 тисячі грн та 453,23 тисячі грн.

У справі №902/404/26 проти підприємства «Гичак Я.К.» за оренду 115,18 га банк вимагав 8,505 млн грн, з яких 8,442 млн грн становили штрафи. Суд постановив стягнути лише 890,7 тисячі грн, відхиливши вимоги на понад 7,6 млн грн. Також у справі №912/756/26 до компанії «Новоселівка-Агро» були заявлені претензії на 4,133 млн грн, що складалося з 321,3 тисячі грн боргу, 3,763 млн грн штрафу та 48,8 тисячі грн пені.

Фінансові показники установи

Попри суперечки з орендарями, фінансові результати «Держзембанку» демонструють стрімке зростання. Станом на 1 листопада 2026 року банк мав 1149 договорів оренди загальною площею 69,2 тисячі гектарів, річна орендна плата за якими становила 1,2 млрд грн. Приблизно 30 тисяч гектарів із цієї площі розташовані поблизу фронту, заміновані або заросли лісом.

За даними звітності за 2025 рік, виручка банку зросла з 41,96 млн грн до 745,86 млн грн, а прибуток становив 382,2 млн грн. Активи підприємства оцінювали у 3,49 млрд грн, зобов’язання — у 533,9 млн грн. Штат налічував лише 27 працівників. За перше півріччя 2026 року банк отримав 593,95 млн грн виручки та 352,28 млн грн прибутку, а активи зросли до 3,57 млрд грн.

Кадрові зміни та керівництво

За останні два роки в «Держзембанку» змінилися три директори та чотири голови наглядової ради. Із червня 2026 року обов’язки директора виконує Андрій Видиборець, який раніше працював головним бухгалтером Фонду держмайна та податківцем за керівництва Романа Насірова. Його місячна зарплата становить 249 тисяч гривень, тоді як його попередник Ярослав Ярославський отримував 192 тисячі гривень (його дохід за 2025 рік склав 2,28 млн грн). Колишній керівник підприємства Олександр Васильченко згадувався в публікаціях, пов’язаних із «Міндічгейтом».

Банк також планує витратити 10 млн грн на придбання чотирьох автомобілів, комп’ютерів та створення сайту. Народний депутат Богдан Торохтій припустив, що автомобілями можуть користуватися посадовці Фонду держмайна, проте Видиборець це заперечує.

Зв’язки з Фондом держмайна та плани реформ

30 жовтня головою наглядової ради «Держзембанку» замість Ірини Іванової став колишній міністр економіки Богдан Данилишин. Призначення представляв Артем Глазунов — керівник компанії «Лід/Ог’юрі» (ЄДРПОУ 41309623). За даними реєстру, до 27 серпня 2019 року бенефіціаром цієї компанії був Дмитро Наталуха, потім підприємством керували Дмитро Топчий та Артем Глазунов. Цей зв’язок раніше згадували в контексті призначень до наглядової ради «Харківенергозбуту».

Ірина Іванова звинуватила голову Фонду держмайна Дмитра Наталуху в тиску з метою домогтися її відставки, проте Наталуха ці звинувачення заперечує. Іванова також стверджує, що обговорення земельних облігацій з Офісом президента почалося ще навесні.

Дмитро Наталуха пропонує запровадити сек’юритизацію земельних платежів, випуск облігацій та перетворення «Держзембанку» на акціонерне товариство із залученням великих аграрних компаній. На 2027 рік банк планує скоротити площу земель в оренді з 69 тисяч до 65 тисяч гектарів, що пояснюють проблемами з неплатоспроможними орендарями.

Питання використання земель наукових установ

Окремі суперечки виникли навколо використання земель Національної академії аграрних наук, які мають наукове призначення. Їх передавали для комерційного вирощування соняшнику, сої та пшениці, що спричинило претензії прокуратури щодо порушення цільового призначення. 29 жовтня харківські земельні ділянки виставили на 14-річну оренду для використання під «передові агропрактики». Водночас матеріали містять дані про експорт зерна: у вересні він становив 6 млн тонн за запланованих 20 млн тонн.