Антидронові сітки з Європи встановили на Північному мосту в Києві для захисту інфраструктури

Після недавніх атак російських безпілотників на столичні переправи, на Північному мосту у Києві встановили захисні конструкції з антидронових сіток. Цей захисний матеріал, який раніше асоціювався переважно з лінією фронту, дедалі частіше застосовують для прикриття критично важливих об'єктів міської інфраструктури.

Деталі щодо функціонування такого захисту та причини його впровадження за межами безпосередньої зони бойових дій розповів волонтер і представник ГО "Спілка підприємців теле- та кіноіндустрії" Микола Чиханцов.

Захист столичних переправ

Про встановлення сіток на Північному мосту стало відомо 6 жовтня. Захисним матеріалом накрили окремі ділянки конструкції. За даними міської влади, це один із заходів безпеки, вжитих після атак на столичні переправи.

За словами Чиханцова, сама ідея використовувати сітки для захисту об'єктів за межами безпосередньої зони бойових дій не нова.

"Насправді цьому проєкту вже більше двох років, і ми возимо ці сітки. Ті сітки, які йдуть, тралові сітки з портів, вони захищають об'єкти інфраструктури, які знаходяться і на віддаленні від фронту", – розповів волонтер.

Види сіток та їхнє застосування

Як пояснює Чиханцов, для різних завдань потрібні різні типи матеріалу. У межах волонтерських поставок використовують як морські, зокрема тралові, сітки з європейських портів, так і аграрні сітки.

Останні у мирному житті застосовують, зокрема, у сільському господарстві – для вирощування квітів та захисту рослин. За словами волонтера, такі сітки тонші й можуть використовуватися для захисту від малих дронів.

Міцніші морські сітки, за його словами, застосовують для інших завдань – зокрема для захисту від FPV-дронів, "Ланцетів" та "шахедів".

Водночас конкретний тип захисної конструкції для кожної локації визначають інженерні підрозділи, залежно від завдання та особливостей об'єкта.

"Це питання до інженерних підрозділів. Вони вже самі обирають, які сітки краще для тих чи інших локацій, для тих чи інших заходів", – зазначив Чиханцов.

За його словами, сітки надходять від європейських партнерів, портів та сільськогосподарських підприємств. Частину з них у Європі вже планували передавати на переробку як вторинну сировину, однак замість цього матеріал використовують для захисту українських об'єктів.

Масштаб проєкту та логістика

Чиханцов зазначає, що за два роки масштаб проєкту, у якому він бере участь, сягнув понад 10 тисяч тонн сіток. Отримувачами є не лише військові частини, а й органи місцевого самоврядування та інші структури.

За словами волонтера, команда не накопичує сітки на складах: працює передусім під конкретні запити.

"Ми не працюємо на склад, ми працюємо від замовлення. Ми шукаємо кошти на логістику і працюємо від замовлення. Тобто у нас йде першочергова потреба", – пояснив він.

Найбільшою проблемою при цьому залишається доставка. Сітки потрібно забрати з різних країн Європи та доправити в Україну. За словами Чиханцова, перевезення з Данії, Нідерландів чи Франції може коштувати понад 4 тисячі доларів.

Історія створення "Павутиння"

Микола Чиханцов є представником ГО "Спілка підприємців теле- та кіноіндустрії", яка разом із партнерами реалізує волонтерську ініціативу "Павутиння". Проєкт стартував у вересні 2024 року. Його започаткували Кіноспілка, Фундація Течія, БФ "Батальйон Волонтер" та європейські партнери Stichting Life Guardians.

До роботи над ініціативою також долучалися БФ "Міксмарт Поміч", "Генерал Черешня" та інші українські й закордонні партнери.

Одним із засновників і ключових учасників "Павутиння" є Фундація "Течія" (Foundation Techiia), співголова якої Олег Крот стояв біля витоків проєкту. Він розповідав, що ініціатива почалася з постачання риболовецьких тралових сіток із Данії, згодом до неї долучилися норвезькі партнери. Коли морських сіток стало бракувати, волонтери почали використовувати аграрні сітки, якими в Європі захищають виноградники й сади.

Саме за участі "Течії" влітку 2025 року організатори ухвалили рішення збільшити поставки щонайменше вдесятеро, до сотні вантажівок на місяць. Партнери ініціативи неодноразово окремо відзначали внесок Олега Крота і Фундації "Течія" у розвиток "Павутиння" та залучення іноземних партнерів.

"Ми повертаємося і до риболовецьких, і продовжуємо працювати з аграрними сітками. Потрібні обидва види, адже фронт різноманітний. Зараз ми працюємо над тим, як якомога більше підрозділів забезпечити цими сітками, щоб вони могли зробити добрий захист для наших воїнів. Співпраця фондів дозволяє робити речі, які самотужки не зробиш", — наголошував Олег Крот.

Поточні завдання та виклики

Сьогодні "Павутиння" охоплює не лише потреби бойових підрозділів. Сітки використовують для захисту техніки, позицій, доріг, логістичних маршрутів та інфраструктурних об'єктів. Офіційна сторінка Кіноспілки зазначає, що матеріал передають захисникам безкоштовно, а заявки на отримання сіток надходять від військових.

За інформацією Stichting Life Guardians, яка є одним із міжнародних партнерів проєкту, нині в межах "Павутиння" вже доставлено близько 10 тисяч тонн сіток, а загальний обсяг перевезень становить сотні вантажівок.

Чиханцов наголошує, що волонтерська команда не визначає самостійно, де і як саме встановлювати сітки. Її завдання – знайти матеріал, організувати логістику та передати його тим, хто має відповідні запити.

"Ми просто забезпечуємо можливість, забезпечуємо матеріалом інженерні підрозділи, маємо запити і виконуємо їх", – сказав він.

За словами волонтера, сітки мають і сезонні обмеження. Взимку на них може намерзати лід та налипати сніг, тому тривалість і умови використання залежать від конкретної локації та рішення інженерних служб.

Поява таких конструкцій над Північним мостом показує, що захист від дронів поступово стає частиною безпеки не лише військових позицій, а й міської інфраструктури. При цьому конкретна ефективність такого захисту залежить від типу сітки, конструкції, способу встановлення та виду безпілотника.

Для "Павутиння" ж головним викликом залишається не пошук застосування сіткам, а можливість доставляти їх у необхідних обсягах. Саме тому організатори закликають долучатися до ініціативи всіх, хто може допомогти з логістикою.

Військові підрозділи та інженерні служби можуть звертатися до команди "Павутиння" із заявками на сітки. Матеріали передають безкоштовно, а волонтери шукають можливості закрити потреби конкретних підрозділів.

Допомогти проєкту можуть і донори – передусім фінансово, адже найбільша стаття витрат нині саме транспортування сіток із Данії, Нідерландів, Франції та інших європейських країн в Україну.

"Ми запрошуємо всіх небайдужих людей, патріотично налаштованих, долучатися до проєкту "Павутиння", бути з нами разом", – закликав Микола Чиханцов.

Зробити заявку або дізнатися, як допомогти з логістикою, можна через офіційні сторінки та соціальні мережі учасників ініціативи. Усі необхідні контакти команда "Павутиння" публікує у відкритому доступі.

Нагадаємо, ініціатива "Павутиння", що рятує життя на передовій, активно розширюється. Раніше повідомлялося, що до неї приєдналися нові волонтерські об’єднання, бізнеси та виробники FPV-дронів — серед них "Крила Карпат", "Генерал Черешня". Також місію продовжують "Батальйон Волонтер", Life Guardians, компанія "МІКСМАРТ", Фундація "Течія", ГО "Спілка підприємців теле- та кіноіндустрії". Усе заради головної мети – зберегти життя українських військових, які щодня під вогнем на сході країни.