Офіцер 2-го
батальйону 93-ї бригади Шип. Геройськи загинув. Сьогодні. Двоє дітей. Сину буквально
4 місяці. Мав через тиждень їхати додому. Ми давно знайомі. Я обіцяв йому пост у своєму стилі про нього, він сам просив. Для цього й фотографував. Але
я поїхав, і безліч завдань відволікли. Покладемо руку на серце, він найкращий
офіцер серед усіх трьох батальйонів 93-ї бригади.
Справжній професіонал, патріот, завжди трезвий. Усі
ініціативи щодо оборони району аеропорту були особисто від нього. 17-ма висота, а по
сепорськи "муравейник", стала неприступною фортецею лише завдяки
його особистому натиску. Я не бачив за всю війну, щоб проводили таку інженерну
підготовку, причому в умовах постійних обстрілів. Інші прое***али позиції,
бігли з метео і таку ж долю пророкували 17-й. Але там був Шип. І сепари
зламали зуби. І командуванню довелося підлаштовуватися.
Його любили і солдати, і правосеки, він був незамінною
людиною. Могла особисто, і таке було неодноразово при мені, піти в аеропорт і
поставити міни неосовкам, а потім після спрацювання очолити групу і знову піти
за паркан. Він не лише будував блискучу оборону, а й планував наступальні
операції. Ми мали брати метео, і лише інфантильність інших алковоєнних
не давала здійснити плани. А він завжди був трезвий і енергійний. У міру
присутнював авантюризм, але людей він берег. Він любив Україну і робив більше, ніж
від нього вимагалося, він робив усе можливе на своєму місці. Вічна пам'ять тобі,
Шип!!! Героям Слава!!! До зустрічі у Вальгаллі.© Ілля Богданов
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!