Біографія захисника «Жори»: п'ять місяців на передовій, втрата побратима та повернення у бій

51-річний Андрій, якого побратимам відомо під позивним «Жора», провів п'ять місяців на передовій. За цей час він пережив ворожі штурми, втратив товариша та отримав поранення. Попри ці випробування, військовий знову повернувся на фронт. Свою історію він розповів представникам 2-го батальйону 111-ї окремої бригади територіальної оборони.

Шлях до захисту рідної землі

До повномасштабного вторгнення Андрій працював на залізничному транспорті. У жовтні 2025 року він прийняв рішення добровільно долучитися до лав Збройних Сил України, обравши для служби 2-й батальйон 111-ї бригади. Головною мотивацією для чоловіка було бажання захищати Донбас — край, де він народився і виріс.

Перший вихід: втрата та поранення

Перший бойовий вихід Андрія тривав з грудня 2025 року по травень 2026 року. Під час одного з інтенсивних ворожих штурмів трьом російським військовим вдалося наблизитися до української позиції та кинути гранату в укриття. Внаслідок цього побратим «Жори» загинув, а сам Андрій отримав поранення ноги.

Попри втрати, українські захисники продовжили бій. Одного окупанта було знищено за допомогою стрілецької зброї, а ще двох ліквідували оператори безпілотних літальних апаратів. Нещодавно Андрій завершив другий бойовий вихід, який тривав чотири місяці.

«Ми захищаємо своє»

Військовий відверто зізнається, що під час виконання бойових завдань доводилося протистояти не лише ворожим атакам, а й власному страху. За його словами, відчувати страх у таких умовах — природна реакція.

«Страшно всім. Тільки дурень нічого не боїться. Страшно і ворогу. Але він прийшов сюди за гроші, а ми захищаємо своє. Я тут народився, виріс, це моя рідна земля. І саме в цьому наша сила», — наголосив Андрій.

Вдома на захисника чекає дружина. Його син також служить у війську та боронить Україну.