Иловайская трагедия глазами очевидцев. Павло Марценюк

Приближается годовщина Иловайской трагедии. Мы не будем вешать ярлыки, кто прав и кто виноват. Только процитируем тех, кто принимал в тех событиях непосредственное участие. Итак, Иловайская трагедия глазами очевидцев. Павло Марценюк.

 «Про командування нічого не писатиму, бо то не справа солдата.

31 липня ми прийшли у військо, а 23 серпня близько 21 вийшди в складі жвох гаубічних бвиарей у район Донецька.
Якось зібралися. 
Якось навчилися
Отримали гармати. Привели їх у більш-мкнш робочій стан. Тягачі їхали. 
В ті дні наша армія вела наступ і ми думали, що це не на довго.
Характер війни до цього моменту і участь артилерії були трохи іншими.
Хвилювалися звичайно, накручували себе шоб недумати наперед.
В машині ж це зараз в мене порядок і три чєловєка. А тоді ж полний расчєт, снаряди в ящіках, куча вєщєй, щє й запасне колесо.
Якось доїхали в сєктор. Піхота така нас зустрічає: а куди ви сунете? там вже два дня назад всі умотали, нікого немає.
Ну ми такі, іе навєрно якісь сєпари чи фіг зна хто, вводят в заблуждєніє нас. Сунемо по полю колоною, коли туди куди мали б стати буквально через 10' починають прилітати снаряди от градів. Ну сразу понятноє дєло шо штаб нас сліл, повернули і бігои умотали. Корочє повезло нам.
Покрутилися знайшли над вечір нову огнєву.
Стали двома батареями.
Стали рить окопчіки які нам дуже харашо пртгоділісь. Правда копали ао всій наукє під снаряди, для наводчіка, для расчьота.
Стемніло. 
Друга батарея получіла целі, але навестись скред ночі не змогли.
В часті вони конєшно ізображалі з себе красавчіков, але в перший же раз вони лохонулісь.
Наш комбат взяв їх целі. Довєрнулі гармати. Ночью ніколи не наводились даже. СОБ лейтенант тіко випустився, так шо комбат працював за всю батарею. Бігав від гармати к гарматі, наводився щітав, но ночью ми відпразювали по Іловайську нєсколько целєй.
Утром взяли новую ціль должні були її відпрацювати і мінять позицію.
Зробили два три вистрєла і к нам прилетіло», - Павло Марценюк.