Аудит КМДА виявив 275 млн грн порушень у цифровізації, пов’язаних із Єфремовим

За результатами перевірки 2018–2020 років у столичній ІТ-сфері знайшли фінансові порушення на суму, еквівалентну 10 мільйонам доларів. Експерти зафіксували схему, де підрядники та чиновники діяли як єдина команда.

Відстрочка не дає автоматичного права на виїзд: хто може зіткнутися з забороною на кордоні

Наявність статусу відстрочки в застосунку «Резерв+» не гарантує перетину кордону для всіх категорій чоловіків. Право на виїзд залежить від конкретної підстави для звільнення від мобілізації.

Юристи закордонного порталу сумніваються в законності українських ударів по дата-центрах РФ

Професори міжнародного права Марко Міланович і Майкл Шмітт стверджують, що атаки на серверні потужності «Яндекса», Сбербанку та VK можуть порушувати норми гуманітарного права, оскільки їхнє військове використання не доведено.

Юристи закордонного порталу сумніваються в законності українських ударів по дата-центрах РФ

Юристи закордонного порталу сумніваються в законності українських ударів по дата-центрах РФ
Юристи закордонного порталу сумніваються в законності українських ударів по дата-центрах РФ

Юридична оцінка атак на інфраструктуру обробки даних

Професори міжнародного права Марко Міланович і Майкл Шмітт опублікували аналіз на юридичному порталі Just Security, у якому висловили сумніви щодо правомірності українських ударів по російських дата-центрах. За їхнім переконанням, такі дії можуть суперечити міжнародному гуманітарному праву, оскільки Київ не надав доказів того, що ці об'єкти безпосередньо використовувалися для військових цілей.

Критерії визначення військової цілі

Автори нагадують, що згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, цивільний об'єкт набуває статусу допустимої військової цілі лише за двох умов: його фактичне використання у військових цілях та наявність конкретної військової переваги від його знищення. Експерти підкреслюють, що поширення пропаганди само по собі не перетворює інфраструктуру на законну ціль для атаки.

Для ілюстрації цієї тези автори посилаються на висновки комісії, яка розслідувала бомбардування Югославії силами НАТО у 1999 році. Тоді було зазначено, що пропагандистська діяльність не робить засоби масової інформації допустимою ціллю для удару.

Аналіз конкретних інцидентів

Україна завдавала ударів по дата-центрах компаній «Яндекс», Сбербанк та VK. Офіційне обґрунтування цих дій ґрунтувалося на необхідності протидії російській пропаганді, ботам, а також на тому, що це була відповідь на попередні російські атаки по українських дата-центрах.

Після удару по інфраструктурі «Яндексу» Володимир Зеленський заявив: «стало трохи легше дихати в багатьох соціальних мережах», оскільки зменшилася кількість ботів, ненависті та провокацій. Однак, за оцінкою експертів, міжнародне право забороняє завдавати удари по цивільних об'єктах у відповідь, навіть якщо противник сам порушує ці правила.

Окрему увагу автори приділили удару по дата-центру VK. Україна стверджувала, що компанія обслуговує потреби російської армії та оборонно-промислового комплексу. Втім, юристи вказують, що це твердження стосується компанії загалом, а не конкретного атакованого об'єкта.

Ще більше запитань викликає ситуація з дата-центром Сбербанку, який на момент удару перебував на етапі будівництва. Щоб вважати його військовою ціллю, необхідні точні дані про заплановане військове використання об'єкта після введення в експлуатацію.

Військовий ефект та принцип пропорційності

«Наведені Україною аргументи не дозволяють кваліфікувати російські дата-центри як військові цілі», — підсумовують автори. Вони також зазначають, що навіть підтверджене військове використання дата-центра не робить удар по ньому автоматично правомірним. Необхідно враховувати можливу шкоду цивільній інфраструктурі, включаючи банківські системи, зв'язок та інші сервіси.

Додатковим аргументом проти ефективності таких ударів є наявність резервного копіювання даних. Експерти наводять приклад: після російських ударів українські провайдери швидко відновлювали роботу за рахунок резервних потужностей у Європі. Якщо військова інформація також зберігалася за кордоном, знищення серверів могло не принести відчутної військової переваги, що суттєво знижує військовий ефект від таких дій.

Відповідальність сторони, що є жертвою агресії

На завершення експерти підкреслюють, що Росія веде агресивну війну проти України та неодноразово порушувала міжнародне гуманітарне право. Однак це не знімає з України обов'язку дотримуватися правил ведення бойових дій.

«Те, що Україна є жертвою агресії, не звільняє її від відповідальності за незаконні атаки в ході військових дій. Кожне порушення цих норм послаблює позиції, які Україна з таким трудом завоювала. Обґрунтування, які Україна до теперішнього часу наводила щодо своїх ударів по російських центрах обробки даних — відповідні дії та придушення дезінформації — не мають під собою правових підстав. Ми сподіваємося, що в розпорядженні України є більш вагомі та підкріплені фактичними доказами аргументи, ніж ті, які вона представила досі», — пишуть автори статті.

Коментарі

До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!

Залишити коментар

Посилання в коментарях заборонені. Редакція може видалити коментар без пояснення причин.
На початок ↑