
Нік Бостром: ШІ та медичні технології дадуть людям можливість жити 1400 років
Професор Оксфордського університету Нік Бостром переконаний, що розвиток нейромереж дозволить зупинити старіння, зберігаючи організм у стані молодості протягом тисячоліть.

Професор Оксфордського університету Нік Бостром переконаний, що розвиток нейромереж дозволить зупинити старіння, зберігаючи організм у стані молодості протягом тисячоліть.

Дослідження показало, що навіть короткочасне обмеження тривалості сну до п’яти годин знижує задоволення від перегляду художніх творів.

Аналітика The Wall Street Journal свідчить, що український оборонпром стикнувся з системними бар'єрами, що стримують нарощування виробництва.

Командувач 45-ї танкової бригади Бундесверу Крістоф Губер повідомив, що російська промисловість повністю переорієнтована на військове виробництво.

Президент Дональд Трамп заявив, що обмеження на державний борг ставить під загрозу економічну стабільність країни. Лідер США запропонував повністю ліквідувати цей ліміт.

Президент США вирішив не звільняти міністра торгівлі Говарда Лутніка, коли той визнав, що відвідував приватний острів Джеффрі Епштейна. Замість відставки чиновник отримав повну довіру та неформальні зустрічі з лідером.

Твір Вінсента ван Гога «Каштани в квітах» з колекції Блак'є-Аррієта розійшовся за 190,4 мільйона доларів, ставши найдорожчою роботою художника, проданою на торгах.

Павел Рибицький опублікував у соцмережі X твердження про те, що українська протиповітряна оборона не реагує на російські ракети, якщо їхня траєкторія спрямована на Польщу, проте доказів цьому не надав.

Українська оборонна промисловість, попри стрімке зростання за роки повномасштабної війни, ймовірно, досягла межі своїх можливостей. Нарощувати виробництво озброєнь у масштабах, співставних із російськими, Україна не може. Про це пише The Wall Street Journal.
Галузь зіткнулася одразу з кількома системними проблемами: нестачею фінансування, роздробленістю виробництва, дефіцитом фахівців, російськими ударами та неможливістю безпечно розширювати підприємства всередині країни.
Особливо помітне відставання у виробництві ракет. Як розповів керівник КБ «Луч» Олег Коростельов, цього року Україна виготовить лише кілька сотень крилатих ракет «Нептун». Водночас за перші сім місяців року Росія випустила по Україні 873 крилаті та 606 балістичних ракет.
За даними української розвідки, Росія також здатна виробляти близько 3000 реактивних безпілотників на місяць. Для порівняння, українське КБ «Луч» випускає понад 1000 реактивних дронів «Паляниця» на рік.
Крім того, Україна досі не налагодила виробництво власних сучасних зенітних ракетних комплексів і змушена залежати від обмежених запасів озброєння зі США та Європи.
Однією з головних проблем українського оборонно-промислового комплексу WSJ називає роздробленість. Те, що раніше було перевагою та сприяло швидким інноваціям, тепер перетворилося на перешкоду для розвитку.
В Україні працюють понад 1300 оборонних компаній. Якщо на початку війни численні невеликі підприємства допомагали швидко розробляти нові рішення, то тепер вони конкурують між собою за обмежене фінансування.
Український ринок надто малий, щоб забезпечити подальше зростання всіх виробників. Ситуацію ускладнює система закупівель, за якої окремі командири самостійно замовляють обладнання або отримують його від спонсорів. У результаті кошти розподіляються між багатьма підприємствами замість концентрації ресурсів у найефективніших виробників.
Колишній офіцер ВМС США Ніко Вудс, який консультував український уряд, заявив, що багато компаній не приносять суттєвої користі воєнним зусиллям, а лише посилюють конкуренцію за обмежені кошти.
Ще однією серйозною проблемою залишається неможливість нарощувати виробництво навіть за наявності попиту. Наприклад, компанія Ark Robotics отримує більше замовлень на наземні безпілотники, ніж може виконати. Однак розширюватися їй заважає нестача кваліфікованих працівників. Мільйони українців виїхали за кордон або перебувають у війську.
Не менш серйозною перешкодою стали російські удари. Підприємства змушені розосереджувати виробництво та захищати свої об’єкти. Водночас знайти нові приміщення складно: власники нерухомості не хочуть здавати їх оборонним компаніям, побоюючись, що будівлі стануть цілями для російських ракет.
WSJ зазначає, що навіть стрімке зростання виробництва безпілотників — від кількох сотень у 2022 році до запланованих понад 7 мільйонів у 2026-му — не розв’язує накопичених проблем українського оборонпрому.
На цьому тлі галузь дедалі активніше переносить виробництво за кордон і шукає іноземних інвесторів.
Так, виробник наземних безпілотників Ark Robotics розмістив штаб-квартиру та частину виробництва в Естонії й залучає закордонне фінансування. Компанія Uforce організовує виробництво морських дронів в американському штаті Орегон. Інші українські підприємства вже виготовляють безпілотники у Великій Британії та Німеччині.
Виробник далекобійних ракет і безпілотників Fire Point розглядає можливість продажу частки бізнесу. Компанія Swarmer, що спеціалізується на військовому штучному інтелекті, вийшла на Нью-Йоркську фондову біржу та тепер базується в Техасі.
«Це доступ до грошей і великих ринків, тоді як виробляти продукцію в Україні стає дедалі складніше», — пояснив генеральний директор Uforce Олег Рогінський.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!