Верховний Суд визнав заборону приватизації протирадіаційних укриттів

Судова практика закріпила державну власність на укриттях

16 вересня 2026 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення, яке підтверджує правову позицію Офісу Генерального прокурора: захисні споруди цивільного захисту, приватизація яких заборонена законом, мають залишатися у власності держави або комунальних утворень.

Історія справи: від державного балансу до приватного товариства

Предметом судового розгляду стало протирадіаційне укриття, створене державою та раніше передане на баланс державного підприємства. Під час процедури приватизації цього підприємства захисну споруду включили до переліку майна, яке згодом опинилося у власності приватного товариства. Про це повідомив Офіс Генерального прокурора.

У 2024 році прокурор, діючи в інтересах Фонду державного майна України, звернувся до суду з позовом. Його вимоги включали усунення перешкод для користування укриттям та повернення його у власність держави.

Чому приватизація була неможливою

Суд встановив, що на момент проведення приватизації приміщення вже мало статус об'єкта цивільного захисту. Воно перебувало під державною охороною та відносилось до об'єктів загальнодержавного значення. Чинне законодавство не передбачало можливості передачі таких споруд у приватну власність.

Велика Палата Верховного Суду погодилась з аргументами прокуратури. Суд наголосив, що сама по собі приватизація державного підприємства не тягне за собою переходу у приватну власність укриття, розташованого у його приміщеннях.

Право держави на захисну споруду не припиняється через:

• корпоратизацію підприємства;
• внесення укриття до передавального переліку;
• продаж державного пакета акцій;
• реєстрацію права власності на всю будівлю за приватною компанією.

Ключовою обставиною залишається те, що така споруда відповідно до закону взагалі не підлягала приватизації.

Роль приватної компанії як балансоутримувача

Водночас приватна компанія може залишатися балансоутримувачем або зберігачем протирадіаційного укриття. У такому випадку на неї покладено обов'язок забезпечувати належне утримання та технічний стан споруди, проте вона не набуває права власності на захисну споруду.

Значення рішення для безпеки населення

Рішення Великої Палати Верховного Суду може вплинути на розгляд інших подібних справ, зокрема тих, де протирадіаційні укриття під час приватизації державного чи комунального майна були оформлені на приватних власників.

Під час повномасштабної війни питання збереження захисних споруд набуло особливого значення. Справні та доступні укриття залишаються одним з елементів цивільного захисту населення та можуть безпосередньо впливати на безпеку людей у разі загрози.

Законодавча ініціатива щодо захисту укриттів

Раніше у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, спрямований на посилення контролю за станом захисних споруд та забезпечення безперешкодного доступу населення до укриттів під час воєнного стану.

Згідно з документом, пропонується заборонити використання сховищ для будь-яких потреб, не пов’язаних із захистом населення. Під час дії воєнного стану укриття не можна буде використовувати для господарської, комерційної чи культурної діяльності. Власники також матимуть право розривати договори оренди таких приміщень.