Китайські обмеження загрожують постачанню дронів DJI для ЗСУ на суму мільярдів гривень

Агенція оборонних закупівель стикається з дефіцитом постачальників китайських БПЛА через посилення експортного контролю в КНР, що призводить до провалу тендерів та розірвання контрактів.

НАЗК перевіряє декларацію мера Українки Туренка: після скандалу з генпланом він отримав землю та купив Zeekr

Агентство розпочало повну перевірку декларації Олександра Туренка за 2025 рік. Посадовець фігурує у справі про розтрату бюджетних коштів та затвердження суперечливого генплану.

Українським бізнесам пропонують обмін: повне бронювання за щомісячне направлення до 1% військовозобов'язаних до ЗСУ

Українським бізнесам пропонують обмін: повне бронювання за щомісячне направлення до 1% військовозобов'язаних до ЗСУ
Українським бізнесам пропонують обмін: повне бронювання за щомісячне направлення до 1% військовозобов'язаних до ЗСУ

Українські компанії можуть отримати можливість повністю захищати свій персонал від мобілізації, однак цей привілей матиме свою ціну. Уряд розглядає модель, за якої підприємства зможуть зберегти до 100% військовозобов'язаних працівників, щомісяця направляючи до Збройних Сил України до 1% своїх військовозобов'язаних працівників для проходження військової служби.

Ініціатива зафіксована в протоколі засідання Кабінету Міністрів від 23 жовтня 2026 року. Документи, які містять деталі цього доручення, оприлюднив народний депутат Олександр Федієнко. Наразі механізм перебуває на стадії розробки, а його впровадження супроводжується низкою юридичних невизначеностей.

Умови урядової ініціативи

Згідно з оприлюдненими матеріалами, Міністерство економіки, Міністерство оборони та Генеральний штаб ЗСУ отримали завдання протягом двох тижнів опрацювати нову схему. Її суть полягає у наданні підприємствам, установам та організаціям права бронювати до 100% своїх військовозобов'язаних працівників.

Ключовою умовою такої схеми є виконання мобілізаційного зобов'язання: роботодавець зобов'язаний щомісяця направляти до ЗСУ до 1% своїх військовозобов'язаних працівників на строк, що буде визначено окремо. За цими особами, які перебуватимуть на службі, підприємство має зберігати робоче місце та рівень заробітної плати.

Таким чином, держава намагається поєднати два пріоритети: забезпечити армію необхідним особовим складом та зберегти кадровий потенціал критично важливих для економіки підприємств.

Юридичні прогалини та питання відбору

Однак перехід від ідеї до практики ускладнюється відсутністю чіткого алгоритму дій. Наразі невідомо, хто саме нестиме відповідальність за організацію направлення людей: чи це буде функція самого підприємства, чи територіальних центрів комплектування (ТЦК), чи державних органів.

Відкритим залишається і питання добровільності. Роботодавець не має повноважень самостійно призовувати громадян на військову службу, оскільки ці процедури регулюються законодавством про військовий обов'язок. Тому нова модель має чітко розмежувати зони відповідальності між бізнесом, ТЦК та іншими органами. Інакше підприємства ризикують опинитися в ситуації, коли виконання умов бронювання залежатиме від факторів, на які вони юридично не впливають.

Невизначеність щодо строків служби та повернення

Протокол Кабміну використовує формулювання «військова служба на визначений строк», проте конкретну тривалість цього періоду документ не вказує. Це створює невизначеність щодо того, як саме працівник повертатиметься на роботу після завершення служби.

Чинне законодавство розрізняє право на відстрочку від мобілізації та підстави звільнення з військової служби. Зокрема, стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає категорії осіб, які не підлягають призову, тоді як стаття 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» регулює звільнення тих, хто вже набув статусу військовослужбовця.

Отже, навіть за умови збереження робочого місця та зарплати, підприємство не має гарантії, що працівник зможе повернутися до трудових обов'язків після закінчення погодженого строку без спеціального законодавчого врегулювання. Це створює ризик, коли бізнес направляє людину на службу, але не отримує юридичних гарантій її повернення.

Математика мобілізації: що означає 1% щомісяця

Питання викликає і порядок розрахунку показника. Документ не пояснює, як саме визначатиметься 1% від штату, чи застосовуватиметься округлення та як враховуватимуться працівники, які вже мають інші законні підстави для відстрочки.

Наприклад, якщо на підприємстві працює 80 військовозобов'язаних, 1% становить 0,8 особи. Чи зобов'язує це компанію щомісяця направляти одну людину, чи передбачений інший механізм для малих штатів?

Якщо припустити, що база розрахунку залишається незмінною протягом року, а повернення працівників не враховується, то за 12 місяців підприємство може втратити до 12% свого початкового військовозобов'язаного персоналу. Для компаній, що залучають висококваліфікованих інженерів, енергетиків або фахівців зв'язку, така втрата може стати критичною.

Статус механізму наразі

Станом на 19 листопада 2026 року запропонована модель ще не є чинним загальним правилом. У протоколі йдеться лише про доручення опрацювати цю схему. Раніше уряд заявляв про намір розробити прозорий механізм повного бронювання до 1 грудня 2026 року, а Міністерство оборони підтверджувало, що організаційно-правові засади ще не визначені.

Тому на сьогодні підприємства не зобов'язані направляти працівників до армії на підставі оприлюдненого протоколу. Проте сама концепція свідчить про зміну підходу: бронювання перестає бути лише інструментом захисту персоналу і перетворюється на механізм регулярного залучення ресурсів до ЗСУ.

Головний ризик для бізнесу полягає в тому, що формальна можливість повного бронювання може бути пов'язана з виконанням зобов'язань, процедури яких держава ще не визначила. Тому для впровадження такої моделі необхідне не лише погодження між міністерствами, а й належне законодавче оформлення та консультації з представниками роботодавців.

Коментарі

До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!

Залишити коментар

Посилання в коментарях заборонені. Редакція може видалити коментар без пояснення причин.
На початок ↑