Суди повернули інвалідність керівникам пенсійного фонду Хмельниччини через порушення процедур

Посадовці Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області успішно відсудили повернення своїх груп інвалідності. Суди визнали, що перевірки, проведені Інститутом оцінювання функціонального стану особи, містили суттєві процедурні порушення. Хоча після резонансного скандалу навколо керівниці місцевої МСЕК Тетяни Крупи, держава розпочала масштабний перегляд раніше встановлених інвалідностей, більшість оскаржень з боку чиновників закінчилася на їхню користь.

Контекст: від скандалу з доларовими матрацами до судових процесів

У жовтні 2024 року під час обшуків у Тетяни Крупи правоохоронці знайшли мільйони доларів готівкою. Медіа поширили фото її чоловіка Володимира, який лежить на ліжку, вкритому доларовими купюрами. З’ясувалося, що родина Круп має значні статки, а десятки прокурорів області мали інвалідність. Цей скандал призвів до ліквідації МСЕК, функції яких із 1 січня 2025 року перейшли до експертних команд лікарів у медзакладах. Призначення пенсій залишилося за Пенсійним фондом.

У вересні 2026 року Володимир Крупа та його син Олександр, колишній очільник обласного управління ПФУ, планували виїзд за кордон на медичне обстеження. Їхній захист просив Вищий антикорупційний суд дозволити дистанційну участь у засіданнях, і суд це клопотання задовольнив. Ця подія привернула увагу до того, що за два роки після обшуків історія з інвалідностями виявилася ширшою, ніж просто справа прокурорів та родини Круп.

Зв’язки між керівництвом ПФУ та МСЕК

Дослідження показало, що щонайменше 8 із 11 посадовців ПФУ, які судилися, отримали інвалідність до 2020 року. Тоді обласне управління очолювала Ольга Заярнюк, яка керувала установою з початку 2000-х. За даними джерел, вона підтримувала приятельські стосунки з Тетяною Крупою.

Сімейні зв’язки також були помітними: молодший син Ольги Заярнюк Іван, суддя Господарського суду, має інвалідність і фігурував у справі про пільгові авто. Її невістка Аліна, яка до 2025 року працювала в ПФУ, отримує пенсію за інвалідністю від 2018 року. Старший син Тарас Заярнюк у 2023 році працював лікарем у Хмельницькій обласній МСЕК, яку тоді очолювала Крупа. Після звільнення Ольги Заярнюк у листопаді 2020 року посаду керівника обласного ПФУ посів Олександр Крупа, який очолював установу до жовтня 2024 року.

Схема з преміями та судові перипетії

У 2020 році правоохоронці викрили ймовірну схему привласнення премій працівників обласного пенсійного фонду. За версією слідства, тодішня керівниця установи Ольга Заярнюк разом із головною бухгалтеркою Ларисою Мельник організували систему, за якою підлеглим нараховували премії за умови повернення частини грошей керівництву. Для збору готівки з районних підрозділів, як стверджували правоохоронці, використовували навіть службового водія Пенсійного фонду. Лише за червень і липень 2020 року, за даними слідства, таким чином зібрали понад 211 тисяч гривень. Під час обшуку кабінету Заярнюк вилучили 74 тисячі гривень і 29 тисяч євро.

У кримінальному провадженні фігурували начальниця управління застосування пенсійного законодавства Оксана Теляча, начальниця управління обслуговування громадян Наталія Дубчак та заступниця начальника управління, начальниця відділу методології та організації роботи з обслуговування громадян Леся Бондаренко. Суд тимчасово відсторонив Заярнюк, Телячу, Мельник та Дубчак від посад. Телячій обрали нічний домашній арешт, Заярнюк, Мельник та Дубчак — заставу. Процесуальний статус Бондаренко невідомий. Саме після цього скандалу Ольга Заярнюк залишила посаду очільниці Головного управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області. Не працює в установі від початку 2022 року й колишня головна бухгалтерка Лариса Мельник. Тим часом після 4-річної перерви, знову поновилися судові засідання у справі про ймовірне привласнення премій.

Але скандал не поставив крапку в кар’єрах Телячої, Дубчак та Бондаренко. Всі залишилися на керівних посадах і беруть участь у публічних заходах Пенсійного фонду. Наприклад, Бондаренко взяла участь в онлайн-зустрічі з підприємцями у 2025 році, а Теляча та Дубчак зустрічалися зі студентами під час Дня відкритих дверей в установі у 2026-му. Ми спробували з’ясувати, яким чином Теляча та Дубчак повернулися на свої посади, надіславши запит до Головного управління Пенсійного фонду. Але на момент публікації відповідь так і не надійшла.

Отож, нагадаємо, ці три посадовиці згодом опинилися серед тих, хто через суд домагався скасування результатів перегляду власної інвалідності. І для всіх трьох це скасування стало успішним.

Процедурні порушення при перегляді інвалідності

Після рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року про перевірки інвалідностей посадовців, справи багатьох працівників ПФУ потрапили на перегляд. У випадках Оксани Телячої, Лесі Бондаренко та Наталії Дубчак перевірки проводили на виконання листів СБУ та ДБР або після звернення ДБР. Однак суди встановили, що інвалідності скасовували заочно, без особистої участі осіб та медичного огляду.

Оксана Теляча, яка отримала безстрокову II групу у 2017 році, стверджувала, що її не повідомили про засідання. Суд звернув увагу, що в протоколі не зазначено причину відсутності та форму розгляду. Наталія Дубчак, якій II групу встановили у 2019 році, розповіла: «Їздила туди, була госпіталізована на п’ять днів. Під час обстеження в мене взяли лише аналіз сечі та кров із пальця. Ні на додаткове МРТ, ні на будь-які інші обстеження мене ніхто не направляв. Оцінювали лише ті документи, які я на той час привезла із собою. І за результатами того нібито огляду мене визнали здоровою. Відповідно, я з цим рішенням не погодилася і звернулася до суду».

Леся Бондаренко також не була належно повідомлена, а рішення ухвалили без нового обстеження. Суд визнав, що листи СБУ та ДБР не є процесуальними рішеннями, які могли б бути підставою для перевірки.

Рішення судів та поновлення пенсій

29 жовтня 2025 року Хмельницький окружний адміністративний суд скасував обидва рішення експертної команди щодо Оксани Телячої, наголосивши, що порушення права на участь не є формальним. У справі Наталії Дубчак суд також скасував позбавлення групи, а апеляційний суд залишив це рішення в силі. 20 квітня 2026 року суд задовольнив позов Лесі Бондаренко, визнавши протиправним рішення експертної команди від 19 лютого 2025 року.

Після скасування інвалідності ПФУ припинив виплати: Телячій — з 1 квітня, Дубчак — з 1 липня 2025 року. Теляча також стикнулася з вимогою повернути близько 695 тисяч гривень, які фонд вважав надмірними. 16 квітня 2026 року суд частково задовольнив її позов: зобов’язав ПФУ відновити виплати Телячій та скасував стягнення. 5 червня 2026 року суд задовольнив позов Дубчак, зобов’язавши відновити пенсію з 1 липня 2025 року. 21 та 28 жовтня 2026 року Сьомий апеляційний суд у Вінниці підтвердив, що ПФУ безпідставно не поновив пенсії. Наталія Дубчак коментувала: «Станом на сьогодні (розмова відбулася 4 листопада 2026 року. — Ред.) пенсію мені ще не поновили. І я знову звернулася із запитами на публічну інформацію до двох управлінь — того, де я працюю, і до Дніпра, щоб з’ясувати, на якій підставі мені досі не поновлюють виплати, попри рішення суду».

Леся Бондаренко також судилася з ПФУ, але 31 серпня 2026 року суд лише відкрив провадження. Вона відмовилася розкривати деталі: «Це моє особисте питання. Я не вважаю, що я маю вам це розголошувати».

Історії інших восьми працівників

Ще вісім посадовців ПФУ також виграли суди першої інстанції через процедурні порушення. Оксані Рибчинській та Юлії Ковальчук скасували інвалідність у січні 2025 року, проте постанови слідчого ДБР, на які посилався Інститут, датовані 31 січня — тобто з’явилися пізніше за результати перевірки. Обидві виграли суди.

Віталію Глухову запропонували пройти обстеження до 18 березня 2025 року, але інвалідність скасували 26 лютого. Він коментував: «Інститут повідомив із запізненням набагато. І відповідно зняли просто групу без обстеження. Я так розумію, просто зняли і все». Суд задовольнив його позов, а апеляція залишила рішення без змін.

Суди також скасували рішення щодо Оксани Лагдан, Тетяни Бондарчук, Валентини Чубар та Галини Костюк через заочний розгляд та відсутність належного повідомлення. Людмила Питлик, якій встановили III групу у 2022 році, також виграла суд після заочної перевірки за листом ДБР. Вона зазначила: «Він (Інститут. — Ред.) мене ніяк не повідомив. Вони мене не запрошували. Додаткові документи надати не пропонували».

Матеріальна вигода та умови праці

Посадовці отримували пенсії за інвалідністю, хоча жоден із чинних працівників ще не досяг пенсійного віку. Леся Бондаренко запевнила, що не користується пільгами на роботі. Наталія Дубчак повідомила, що медики рекомендували їй уникати стресу, але робота в ПФУ пов’язана з перевантаженнями. Віталій Глухов зазначив, що не може підіймати важке.

Ситуація з перевіркою інвалідностей викликає питання про рівність доступу до цієї процедури. Поки звичайні громадяни та військовослужбовці роками доводять свої обмеження здоров’я, керівники однієї установи масово отримували безстрокові групи. Держава, взявшись перевіряти зловживання після скандалу, не змогла провести перевірку так, щоб її результати витримали судовий контроль через грубі процедурні помилки Інституту.