Суд залишив довічний вирок російському військовому "Алтаю" за страти українських полонених

Апеляційна інстанція підтвердила довічне покарання

Апеляційний суд залишив без змін вирок, який передбачає довічне позбавлення волі для російського військового Сергія Тужилова, відомого під позивним "Алтай". Його визнали винним у вбивстві трьох українських військовополонених. Захист намагався домогтися пом'якшення покарання, проте суд відхилив апеляційну скаргу, підтримавши позицію прокурорів.

Про це повідомила Харківська обласна прокуратура. Злочини були скоєні влітку 2024 року на території Вовчанського агрегатного заводу, який на той час перебував під контролем російських окупаційних військ.

Обставини вчинення злочинів

Сергій Тужилов командував гранатометним відділенням мотострілецької роти збройних сил рф. Згідно з встановленими даними, у червні 2024 року один український військовослужбовець потрапив на позиції противника та здався в полон. Після допиту російське командування віддало наказ на його страту.

Тужилов визначив місце для виконання розстрілу та контролював периметр, забезпечуючи умови для вбивства полоненого українського захисника.

На початку липня російські військові захопили ще двох українських бійців і доставили їх на територію заводу. Після допиту командування знову наказало вбити полонених.

У цьому випадку Тужилов безпосередньо брав участь у розстрілі. Він заздалегідь узгодив дії з іншим російським військовим, після чого кожен із них здійснив по одному пострілу в потилицю полоненим.

Попередній вирок та апеляція

24 вересня 2024 року під час звільнення території підприємства українські спецпризначенці взяли Тужилова в полон. Далі прокурори задокументували обставини злочинів і зібрали докази для судового розгляду.

13 січня 2026 року Холодногірський районний суд Харкова визнав його винним у жорстокому поводженні з військовополоненими, поєднаному з умисними вбивствами, вчиненими за попередньою змовою групою осіб.

Сторона захисту оскаржила вирок у частині призначеного покарання. Апеляційна інстанція не встановила підстав для його пом'якшення, залишивши довічне позбавлення волі без змін. Під час судового розгляду Тужилов посилався на виконання наказів командування, однак це не стало підставою для звільнення його від відповідальності.