Слідчі Служби безпеки України спробували отримати повний доступ до закритої бази даних Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Їхнє клопотання передбачало вилучення копії всієї системи документообігу за період із травня 2025 року по серпень 2026 року. Такий доступ дозволив би спецслужбі ознайомитися з конфіденційними матеріалами, зокрема дозволами на негласні слідчі дії та обшуки, які проводилися НАБУ та САП. Шевченківський районний суд Києва відмовив у задоволенні цього запиту.
Повідомлення про технічні помилки в системі авторозподілу
Ініціатором подій став Віктор Вишньов, ексдиректор держпідприємства «СЕТАМ», який у лютому 2026 року подав заяву до СБУ. Він стверджував, що працівники апарату ВАКС втручалися в автоматизований розподіл справи, в якій його обвинувачують. Ця справа, відома як «справа шашликів», стосується ймовірного корупційного злочину на суму понад 440 мільйонів гривень при продажу арештованого майна через АРМА. Обвинуваченими фігурують 11 осіб, серед яких колишній голова АРМА Антон Янчук та сам Вишньов.
Згідно з ухвалою ВАКС від 14 травня 2025 року, 1 травня 2025 року відбулося кілька спроб автоматизованого розподілу справи, деякі з яких були помилковими. Суд визнав ці інциденти «технічними помилками, виправленими за процедурою», спричиненими людським фактором, і зазначив, що вони не свідчать про втручання в роботу системи. Дисциплінарна комісія ВАКС оголосила догану головній спеціалістці, яка здійснювала реєстрацію.
Судова тяганина та вимушене розслідування
Після того, як СБУ та Державне бюро розслідувань відмовилися відкривати кримінальне провадження за заявою Вишньова, він оскаржив ці рішення в суді. Слідчий суддя Вадим Ковтуненко 1 квітня 2026 року зобов'язав СБУ зареєструвати скаргу та ухвалити процесуальне рішення. Хоча СБУ заперечувала проти задоволення скарги, суддя вказав, що заява первісно надійшла саме до спецслужби.
У квітні 2026 року слідчі СБУ отримали частковий доступ до бази даних «Д-3» лише щодо конкретної справи Вишньова. Цю ухвалу видала суддя Інна Романишена. Проте вже у серпні 2026 року представники СБУ, зокрема старший слідчий Владислав Бурикін та його керівник Олександр Вовнюк, подали нове клопотання. Вони просили надати копію всієї бази даних за майже півтора року, посилаючись на необхідність експертного дослідження правильності розподілу справи.
Відмова суду та ризики для антикорупційної системи
Представники ВАКС заперечили проти такого широкого запиту, назвавши його надмірним і таким, що може призвести до витоку даних щодо інших, не пов'язаних з цим розслідуванням, справ. Слідча суддя Юлія Матвєєва відмовила СБУ в задоволенні клопотання, зазначивши, що вилучення всієї бази «не обґрунтовує доцільність» і виходить за межі предмету розслідування.
Громадські організації називають ці дії «черговою атакою на антикорупційні органи». Журналісти зазначають, що період, за який СБУ просила доступ (травень 2025 – серпень 2026), збігається з активними фазами розслідувань НАБУ та САП, зокрема операцій «Мідас», «Форест Гамп», «Феміда» та «Карфаген». У межах цих операцій розслідували діяльність високопосадовців, зокрема з СБУ, та інші корупційні схеми.
Біографії слідчих та питання безпеки
Розслідування також торкнулося особистостей слідчих. Владислав Бурикін, який підготував клопотання, народився в окупованому Сніжному. Його родичі залишилися на окупованій території, де, за даними журналістів, отримали російські паспорти та продовжують жити за російським законодавством. СБУ підтвердила, що Бурикін повідомив керівництво про проживання родини на окупованій території, але стверджує, що не підтримує з ними зв'язку.
Його керівник Олександр Вовнюк, за даними відкритих джерел, володіє автомобілем Tesla, а його дружина – Audi Q3. Журналісти виявили, що подружжя Вовнюків отримувало замовлення в елітному селищі Козин під Києвом, попри те, що офіційного житла там за ними не зареєстровано. Батьки Вовнюка мають нерухомість у Києві та Київській області, хоча сам слідчий стверджує, що не проживає з ними спільно з 2006 року та не декларує їхнє майно. СБУ підтвердила, що Вовнюк повідомив про виїзди батьків до Криму та Росії.
Експерти наголошують на необхідності перегляду підходів до публічності декларацій співробітників спецслужб. За словами Катерини Риженко з Transparency International Ukraine, поточний порядок створює ризики прогалин у контролі за статками посадовців, особливо в умовах воєнного стану, коли частина співробітників може відтермінувати декларування або подавати його у внутрішніх системах СБУ.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!