Головна зміна для працівників: законодавство не гарантує додаткових вихідних на Різдво Христове 25 грудня 2026 року та Новий рік 1 січня 2027 року. Оскільки обидві дати припадають на п’ятницю, вони можуть стати звичайними робочими днями, якщо роботодавець не прийме іншого рішення.
Така ситуація зумовлена дією воєнного стану, який, згідно з підписаними Президентом України Володимиром Зеленським документами, продовжено з 05:30 31 жовтня 2026 року на 90 діб. Відповідно, обмеження діятимуть до 29 січня 2027 року, якщо воєнний стан не буде припинений раніше.
Юридичний статус святкових дат під час воєнного стану
Хоча стаття 73 Кодексу законів про працю України (КЗпП) визначає 25 грудня та 1 січня як святкові дні, частина шоста статті 6 Закону № 2136-IX зупиняє дію цієї норми на період воєнного стану. Це означає, що ці дати не є автоматично вихідними.
Для працівників зі стандартним п’ятиденним робочим тижнем (понеділок–п’ятниця) 25 грудня 2026 року та 1 січня 2027 року будуть робочими днями. Наступні за ними дні — субота та неділя (26–27 грудня та 2–3 січня відповідно) — залишаться звичайними щотижневими вихідними. Отже, триденних святкових канікул за законом не передбачено.
Тривалість робочого часу перед святами
За звичайних умов стаття 53 КЗпП передбачає скорочення робочого дня на одну годину напередодні свят. Проте під час воєнного стану ця норма також не застосовується. Тому 24 грудня 2026 року та 31 грудня 2026 року можуть бути повноцінними восьмигодинними робочими днями, якщо роботодавець не вирішить інакше.
Роль роботодавця в регулюванні графіка
Відсутність державної гарантії вихідних не означає обов’язкової роботи в ці дні. Роботодавці мають право самостійно встановлювати режим роботи та відпочинку, керуючись трудовим законодавством, колективними та трудовими договорами, а також локальними актами підприємства.
Державна служба України з питань праці наголошує, що саме роботодавець визначає графік, при цьому загальні гарантії щодо тривалості робочого часу діють з урахуванням особливостей Закону № 2136-IX. Рішення про вихідні мають бути належно оформлені, а питання оплати вирішені відповідно до норм права.
Оплата праці у святкові дати
Стаття 107 КЗпП передбачає підвищену оплату за роботу у святкові дні, але оскільки стаття 73 КЗпП не діє, робота 25 грудня або 1 січня сама по собі не тягне за собою обов’язкової подвійної оплати, якщо ці дні є робочими за графіком працівника.
Однак, якщо працівника залучають до роботи у його встановлений вихідний день, діє стаття 72 КЗпП. Ця норма не зупинена Законом № 2136-IX, тому за згодою сторін робота у вихідний може бути компенсована наданням іншого дня відпочинку або оплатою у подвійному розмірі. Важливо розрізняти роботу у святкову дату (яка може бути звичайним робочим днем) та роботу у фактичний вихідний.
Правила обчислення відпусток
Під час планування відпустки наприкінці року працівникам слід враховувати особливості, встановлені Законом № 2136-IX. Частина шоста статті 6 цього Закону передбачає незастосування статті 78-1 КЗпП та частини другої статті 5 Закону «Про відпустки», які зазвичай виключають святкові дні з тривалості відпустки.
У воєнний час святкові дати враховуються як звичайні календарні дні. Це означає, що якщо 25 грудня 2026 року або 1 січня 2027 року припадають на період щорічної відпустки, вони включаються до її тривалості і не продовжують відпустку автоматично.
Окремі гарантії щодо тривалості відпусток зберігаються для неповнолітніх працівників та осіб з інвалідністю, що підтверджено рішенням Конституційного Суду України від 19 травня 2026 року № 3-р/2026. Тому при плануванні відпочинку варто враховувати не лише календар, а й специфіку обчислення тривалості відпустки в надзвичайних обставинах.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!