Приватна ППО в Києві: турелі Sky Sentinel та лазерна установка "Блиск"

Приватна ППО в Києві: турелі Sky Sentinel та лазерна установка "Блиск"
Приватна ППО в Києві: турелі Sky Sentinel та лазерна установка "Блиск"

Автоматизована оборона на північному фланзі

«Тікайте швидше і якнайдалі! Зараз почнеться бойова робота!». Цей наказ лунає, поки група журналістів BBC News Україна шукає укриття. Між тим, автоматизована турель, що встановлена біля важливого інфраструктурного об’єкта на північній околиці Києва, самостійно повертає великокаліберний кулемет у бік наближення російських дронів «шахед». Система готова до знищення цілей на підльоті до столиці.

Сьогодні десятки подібних автоматизованих турелей формують повітряний щит Києва. Вони розміщені, зокрема, на столичних мостах, які цієї осені стали пріоритетними цілями для російських військ. На початку жовтня президент України Володимир Зеленський повідомив, що після ударів по Південному мосту в столиці прискорено розгорнуто 12 таких турелей.

Оператор приватної протиповітряної оборони, компанія Carmine Sky, інформує, що насправді в Києві вже працюють 17 таких засобів, які швидко довели свою ефективність. Журналістам вдалося відвідати кілька таких позицій.

Технічні характеристики турелі Sky Sentinel

Північна околиця Києва огорнута сірою мрякою. На тлі свинцевого неба чітко видніється силует великого кулемета на постаменті. Це автоматизована турель Sky Sentinel, одна з багатьох установок у столичному регіоні, на рахунку яких десятки збитих ворожих цілей — від дронів до крилатих ракет.

Бетонна основа турелі завширшки близько 2 метрів і заввишки майже 3 метри не є будкою оператора. Це спеціальне приміщення для розміщення електроніки, засобів зв’язку та живлення. Як пояснює представник Carmine Sky Олександр, оператор перебуває за десятки кілометрів від об’єкта.

«Вона повністю роботизована і не потребує залучення оператора. Оператор знаходиться на командному пункті та керує нею віддалено», – наголошує він.

У контексті захисту неба Києва ці турелі розглядаються як «останній рубіж оборони». Ефективна дальність ураження становить 2 км; за словами Олександра, все, що понад, є випадковістю, хоча були приклади успішних збивань на більших дистанціях.

Робота турелі залежить від погодних умов. У ясний день ціль можна виявити на значній відстані, проте в тумані ефективна дальність стрільби скорочується до 500 метрів. Представник компанії застерігає, що робота турелі небезпечна для оточення, тому людям не слід наближатися до цих об’єктів.

«Турель – це зброя, і балістична куля не обирає собі ціль. Тому надзвичайно важливо щоб люди не нехтували повітряною тривогою і, коли працюють турелі, перебували в безпечних місцях…».

Коли лунає сирена повітряної тривоги, турель починає обертатися в напрямку очікуваного заліту дронів. Журналісти та військові екстрено шукають укриття. До початку стрілянини лишаються лише секунди, оскільки скорострільність зенітного кулемета сягає 750–850 пострілів на хвилину.

Механізм дії та історія кулемета

Поки кулемет стріляє, варто пояснити принцип роботи системи. Турель (від французького «маленька башта») — це установка для кріплення зброї, у даному випадку великокаліберного кулемета Браунінг М2. Вона обертається в горизонтальній та вертикальній площинах, що дозволяє наводити зброю на повітряну ціль.

Турелі, оснащені штучним інтелектом, самостійно виявляють ворожий безпілотник і прораховують його траєкторію. Уся механічна частина процесу — поворот і наведення — відбувається автоматично. Оператору залишається лише підтвердити ураження одним натисканням кнопки.

Кулемет Браунінг М2 під патрон калібру 12,7 мм розроблений у США майже сто років тому. Його активно використовували під час Першої та Другої світових воєн. Зброя здобула популярність завдяки високій скорострільності та простоті експлуатації як піхотна, так і протиповітряна.

У Україні масове використання таких кулеметів на турелях для прикриття неба почалося лише цього року. Раніше командування Повітряних сил ставилося до цього озброєння дещо скептично. Проте за неповний 2026 рік така зброя знищила десятки російських дронів, включно з реактивними, а також кілька крилатих ракет, хоча останні випадки радше є винятком, ніж правилом.

Об’єкт «Моноліт»: ігровий артефакт на війні

Іншою позицією, яку демонструє оператор приватної ППО Carmine Sky, є об’єкт під назвою «Моноліт». Він розташований на важливому логістичному об’єкті Києва (назва не розкривається), який за останні тижні неодноразово атакували реактивними дронами та балістичними ракетами.

Під’їжджаючи до позиції, спостерігачі бачать серед сірих пейзажів чудернацький об’єкт, що нагадує артефакт з популярної комп’ютерної гри «S.T.A.L.K.E.R». За зовнішнім виглядом це схоже на великий бетонний обеліск із намальованим порталом.

Представник Carmine Sky підтверджує, що об’єкт «Моноліт» спеціально створений за мотивами гри. У фантастичному всесвіті, події якого відбуваються в Чорнобильській зоні, цей пристрій заманював мандрівників, обіцяючи виконати їхні бажання.

Спочатку планувалося встановити «Моноліт» у Чорнобильській зоні на маршруті польотів російських дронів, щоб поєднати реалії війни з ігровою тематикою. Однак масовані атаки реактивних БПЛА на столицю у вересні–жовтні 2026 року змусили терміново перемістити турель до Києва. Вона вже збила кілька дронів.

«Цей "Моноліт" має магічні властивості. Він вже нейтралізував, якщо не помиляюсь, п'ять повітряних загроз», – каже Олександр.

Він додає, що нещодавно на захист столиці поставили ще більш незвичну зброю, яку вперше демонструють для ЗМІ.

Лазерна установка «Блиск»

Під брезентом приховано невеликий пристрій, який називається «Блиск». Це лазерна установка, призначена для пропалювання корпусів БПЛА противника потужним променем.

Створення дешевої й ефективної лазерної зброї — напрям, над яким працюють десятки країн. У бойових умовах до цього перевірена лише ізраїльська система «Iron Beam», яка у листопаді 2023 року здійснила перше в історії бойове перехоплення, збивши мінометний снаряд, випущений з території Лівану.

В Україні про власну лазерну зброю заговорили в грудні 2024 року. Тоді полковник Вадим Сухаревський, який на той час був командувачем Сил безпілотних систем, анонсував створення установки «Тризуб».

«Сьогодні Україна є, якщо я не помиляюся, п'ятою країною, яка може сказати, що в неї є лазер. Ми вже на висоті понад 2 км цим лазером можемо збивати літаки», – сказав він.

У квітні 2025 року Сухаревський показав кадри випробувань «Тризуба», заявивши, що зброя здатна знищувати ударні дрони, авіабомби, крилаті та балістичні ракети на відстані до 3 км, а вертольоти й літаки — до 5 км. Проте вже на початку червня 2025 року Сухаревського звільнили з посади, а проєкт «Тризуб» зник з публічного простору.

Carmine Sky наголошує, що їхня нова установка «Блиск» не має жодного стосунку до «Тризуба». Компанія повідомляє, що «Блиск» став на бойове чергування на початку листопада 2026 року.

За кілька днів роботи на рахунку системи немає уражених цілей, що пояснюється похмурою, хмарною та туманною погодою, яка знижує ефективність лазерної зброї.

Згідно з поясненнями Олександра, система «Блиск» формує пучок лазерних променів потужністю 4 КВт. Вона здатна уражати цілі на відстані до 1 км. Для порівняння, ця потужність лише вдвічі більша за потужність звичайного кухонного чайника. Ізраїльська система «Iron Beam» має потужність 100 КВт і, за заявами, знищує цілі на відстані до 10 км.

«Лазер "Блиск" працює шляхом випромінення пучка енергії потужністю 4 КВт, який може ефективно пропалити корпус будь-якого літаючого засобу, такого типу як "Шахед" і "Герань", – кажуть в Carmine Sky.

Установка наводиться на ціль, захоплює її та вражає. Для пропалювання невеликого FPV-дрона «Блиску» потрібні долі секунди, тоді як корпус «Шахеда» з його багаторічковим захистом (включаючи гуму) потребує кількох секунд для знищення.

У компанії стверджують, що розвивають лінійку лазерних установок, вважаючи їх економічно вигіднішими та безпечнішими для оточення порівняно зі зенітними турелями.

Координація на командному пункті

Наступна зупинка — командний пункт, розташований у захищеному місці глибоко під землею. Тут перебувають оператори, які одночасно керують десятками турелей.

У кімнаті, стіни якої вкриті десятками великих моніторів, кілька операторів (переважно молоді чоловіки в балаклавах) керують турелями за допомогою звичайних ігрових джойстиків. Вони наводять турелі на цілі на екрані та відкривають вогонь. Елементи штучного інтелекту в системі Sky Sentinel допомагають знаходити та утримувати цілі.

Олександр наголошує, що всі оператори приватної ППО працюють у контурі Повітряних сил. На командному пункті є доступ до системи SkyMap, яка відображає всі виявлені повітряні цілі.

Процес координує battle cap, який може наказувати перемикатися на іншу турель чи оператора. Турелі розміщують так, щоб вони могли страхувати одна одну. Важливою фігурою є старший battle cap, який відповідає за координацію з повітряним командуванням та отримання дозволу на відкриття вогню.

«Оператор не може просто так відкрити вогонь. Як мінімум, в нього відсутня така кнопка. Має бути три погодження – від Повітряного командування, battle cap і оперативного чергового. Все це відбувається за кілька секунд», – наголошує представник Carmine Sky.

Для підготовки персоналу компанія має власну систему рекрутингу. Кандидати (ексвійськові або цивільні фахівці) проходять перевірку теоретичних і практичних знань щодо використання зброї, а також тест на поліграфі. Випадкових людей на командному пункті немає.

Приватна ППО: переваги та правові виклики

Компанія Carmine Sky, яка отримала право займатися приватною ППО у січні 2026 року, стверджує, що організовує захист Києва та кількох інших міст на безкоштовній «волонтерській основі».

«В компанії Carmine Sky не було державних контрактів за всю історію її існування. Але до нас звертається за допомогою приватний бізнес, який потребує захисту, це, наприклад, логістичні і енергетичні підприємства», – пояснює Олександр.

Наразі під охороною приватної ППО десятки об’єктів у семи областях. Послуги коштують мільйони гривень, однією з причин чого є висока вартість самих турелей.

«Це коштовна послуга. Оскільки ціна у виробника самої турелі коштує 150 тис. доларів (плюс 50 тис. це вартість кулемета Браунінг). Тому це суттєва інвестиція, але це інвестиція в захист свого об'єкта», – каже представник компанії.

Міністерство оборони зазначає, що експеримент зі створення приватної ППО, започаткований у листопаді 2025 року, довів свою ефективність. За майже рік до нього приєдналися близько 100 компаній, хоча бойові групи ППО сформували лише шість з них. За цей час приватні оператори збили майже сотню цілей.

Водночас у Carmine Sky вказують на складнощі, пов’язані з регулюванням цієї сфери. Головна проблема — відсутність профільного закону.

«На жаль, станом на зараз ми маємо лише профільну постанову кабміну, яка регулює цю галузь. На мою скромну думку, цього точно недостатньо. Я вважаю за доцільне прийняти спеціальний закон, який би регулював цю сферу ринку послуг», – каже Олександр.

Закон мав би вирішити питання зі статусом співробітників приватної ППО. Через законодавчу прогалину працівники компанії іноді стикаються з проблемами з поліцією під час перевезення зброї та вибухових речовин. Крім того, оператори не можуть бронювати своїх співробітників, що, за словами Олександра, є «великою проблемою» для пошуку персоналу.

Матеріал підготовлено за участі Анастасії Грибанової та Олексія Назарука.

Коментарі

До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!

Залишити коментар

Посилання в коментарях заборонені. Редакція може видалити коментар без пояснення причин.
На початок ↑