Польські громадяни більше бояться зростання цін на їжу та комуналку, ніж військового нападу

Головним джерелом тривоги для населення Польщі виявилися не безпекові, а економічні фактори. Згідно з даними соціологічного дослідження, мешканці країни значно більше побоюються зростання вартості продуктів харчування та комунальних послуг, ніж можливого прямого військового нападу на свою державу.

Методологія та дати дослідження

Результати опитування, проведеного компанією United Surveys by IBRiS на замовлення видання Wirtualna Polska, стали відомі 17 жовтня 2026 року. Збір даних тривав з 2 по 4 жовтня 2026 року. У дослідженні взяли участь 1000 респондентів.

Учасникам ставили запитання про те, яких загроз вони найбільше побоюються протягом наступних 6 місяців. Кожен респондент мав можливість обрати до трьох варіантів відповіді, тому загальна сума відсотків перевищує 100%.

Економічні ризики на першому місці

Найпоширенішим страхом стало можливе подорожчання продуктів та інших товарів повсякденного вжитку — так відповіли 40,7% опитаних. На другому місці опинилися високі рахунки за опалення й електроенергію, якими хвилюються 39,2% респондентів.

Третій рядок рейтингу посіли проблеми з доступом до медичної допомоги, на які звернули увагу 34,3% учасників дослідження.

Серед інших істотних загроз поляки виділяли:

• диверсії та саботаж — 29,7%;
• зростання цін на пальне — 26,7%;
• кібератаки та витоки даних — 26,4%;
• політичні конфлікти — 23,2%.

Безпека та соціальні ризики

Можливого військового нападу на Польщу побоюються 19,1% опитаних. Страх втратити роботу або зазнати зниження доходів поділили 17,1% учасників опитування. Природні катастрофи стали найменш поширеним страхом серед запропонованих варіантів — про них згадали 7,2% респондентів.

Варто зазначити, що ці цифри не свідчать про байдужість суспільства до питань безпеки. Зокрема, майже 30% громадян висловили занепокоєння через можливі диверсії та саботаж. Цей показник помітно вищий за відсоток тих, хто побоюється прямого військового нападу.

Дослідники наголошують, що отримані результати відображають особисті побоювання респондентів, а не об’єктивну ймовірність настання перелічених загроз.