Генпрокуратура оскаржує договір на забудову 130 га Ботанічного саду Гришка

Доля 129,8 гектара землі, що належить до природно-заповідного фонду та перебуває в користуванні Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка, може змінитися. Північний апеляційний господарський суд 3 грудня 2026 року розгляне апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення першої інстанції. Правоохоронці намагаються визнати недійсним договір 2018 року між ботсадом і ТОВ “КСМ-Девелопмент”, який передбачає реконструкцію об’єктів на вулиці Садово-Ботанічній, 1 (колишня Тимірязівська) у Печерському районі Києва.

Судовий процес: від першої інстанції до апеляції

3 червня 2026 року Господарський суд Києва відмовив Генпрокуратурі у задоволенні позову. Судді першої інстанції визнали, що спірна угода не містить ознак договору про спільну діяльність, який потребував би погодження Кабінетом Міністрів. Також суд зазначив, що ботсад не вносить майно чи кошти до спільного фонду, а земельна ділянка не є його вкладом у проєкт.

Однак, вочевидь, однією з ключових причин такої позиції суду стало те, що НАН України самостійно ініціювала розірвання спірної угоди. Листом від 12 серпня 2025 року Академія наук повідомила Генпрокуратуру про вжиття заходів щодо розірвання договору, посилаючись на публічний резонанс та те, що фактична реалізація проєкту так і не розпочалася. Наразі справа перебуває на розгляді апеляційної інстанції.

Умови спірного договору та позиції сторін

Договір було укладено 5 жовтня 2018 року. Згідно з ним, ТОВ “КСМ-Девелопмент” отримало право (або зобов’язання) відреконструювати будівлі та споруди на ділянці, яка перебуває в постійному користуванні ботсаду з 2005 року. В обмін на можливість “освоювати” цю територію компанія зобов’язалася передати ботсаду певну кількість квадратних метрів у відреконструйованих будівлях або житлові площі в інших об’єктах компанії в Києві, а також відреконструйовану будівлю фонду насінництва. Тривалість проєкту становила 10 років: 1 рік на проєктні роботи, 8 років на реконструкцію та 1 рік на прийняття об’єктів в експлуатацію.

Генпрокуратура наполягає, що угода має ознаки спільної діяльності, яка не була погоджена Кабміном, а її виконання призведе до незаконного переходу права власності на новозбудовані об’єкти від державної установи до приватної компанії та відчуження особливо цінних земель. Прокурори також вимагають стягнути з ботсаду 2,4 млн гривень до бюджету держави — це кошти, отримані від “КСМ-Девелопмент”.

Представники Ботанічного саду та ТОВ “КСМ-Девелопмент” заперечують ці доводи. Вони стверджують, що мета отримання часток у власність не є спільною, тому погодження Кабміну не вимагалось. Також вони підкреслюють, що договором не передбачено відчуження земельної ділянки, а будівництво було обумовлене нагальною необхідністю покращення матеріально-технічної бази саду. У НАН України наголосили, що станом на дату подання позову ділянка не змінила свого статусу та не вибувала з державної власності.

Аудит та кримінальне провадження

У 2023 році Держаудитслужба провела перевірку діяльності Ботанічного саду. У січні 2025 року аудитори оприлюднили дані про можливі порушення: земельна ділянка, яка належить до природно-заповідного фонду, стала предметом інвестиційної угоди з передбаченням зведення житлових та нежитлових будівель. “6 років забудовник не міг реалізувати угоду саме через особливий режим охорони території Національного ботанічного саду. Водночас за цей час установа отримала від інвестора готівку, послуги та інші товари (зокрема цибулини тюльпанів та ґрунт) на 2,6 млн грн. Варто зазначити, що Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка входить до природно-заповідного фонду України, є об’єктом комплексної охорони і належить до земель природного та історико-культурного призначення, які охороняються як національне надбання держави. Законом «Про природно-заповідний фонд України» забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, зокрема будівництво споруд, не пов’язаних з його функціонуванням”, – зазначалося в повідомленні Держаудитслужби.

ТОВ “КСМ-Девелопмент” оскаржувало ці висновки в суді, вимагаючи захисту ділової репутації. Втім, 8 вересня 2026 року Касаційний господарський суд відмовив компанії у задоволенні позову, підтримавши позицію про те, що висловлювання аудиторів були зрозумілими для широкої аудиторії та не містили недостовірної інформації.

Окрім цивільного судочинства, Національна поліція розслідує кримінальне провадження №42025102060000141 від 11 вересня 2025 року. Правоохоронці перевіряють порушення при укладанні схожих договорів різними структурами НАН України. У судових ухвалах зазначається, що умовами договору не конкретизовано площу ділянки та об’єкти реконструкції, а також частку майна, яку має отримати ботсад. “Територія Ботанічного саду з усіма природними ресурсами, яка становить 129,86 га, входить до складу природно-заповідного фонду (ПЗФ) і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлено особливий режим охорони, відтворення і використання відповідно до норм Закону України «Про природно-заповідний фонд України». На цій території забороняється будь-яка діяльність, що не пов’язана з виконанням покладених на ботсад завдань і загрожує збереженню колекцій флори. А згідно з Земельним кодексом України, земля Ботанічного саду належить до особливо цінних земель. Тобто передача частини ділянки ботсаду з дозволу НАН України під будівництво житлової та/або нежитлової нерухомості суперечить вимогам діючого законодавства, а подальша реалізація договору призведе до протиправної забудови земель ПЗФ”, – йдеться в ухвалі.

Хто стоїть за проєктом

ТОВ “КСМ-Девелопмент” було зареєстроване у вересні 2014 року. Керівником компанії є Наталія Возна, засновницями — сестри Ольга та Тетяна Черненко з Білої Церкви. За даними Youcontrol, компанія входить до корпоративної групи “КСМ-Груп”, яка об’єднує близько 60 підприємств у сфері будівництва. Ключовими фігурантами групи є Арсеній та Сергій Копистири, Наталія Возна, а також Ольга і Тетяна Черненко.

Арсеній Копистира є зятем Михайла Вербенського — генерала-полковника міліції, екскерівника Головного штабу МВС (2005–2007, 2014–2015), ексчлена ЦВК (2018) та ексочільника Державного науково-дослідного інституту МВС (2010–2025). До 2020 року Арсеній Копистира викладав у Київському національному інституті ім. Т. Г. Шевченка.

Його брат Сергій Копистира фігурує в іншій резонансній справі. Він є одним із обвинувачених у пропозиції неправомірної вигоди ексочільнику Мінінфраструктури Олександру Кубракову за “допомогу” в забудові землі на вулиці Тираспільській, 43. Сергій Копистира, який називав себе фактичним власником ТОВ “Сітігазсервіс”, просив Кубракова не розривати договір на будівництво житлового комплексу та надати інші послуги, обіцяючи збільшення розміру хабара на додачу до 15 квартир, які вже були “переписані” на його “довірену особу”.

Забудовники з орбіти “КСМ-Груп” активно ведуть діяльність на землях НАН України. Зокрема, у районі Феофанії (Голосіївський район) будуються 4 із 5 житлових комплексів девелопера “КСМ-Груп”. Ці проєкти супроводжуються протестами громадськості та судовими розглядами. У січні 2022 року компанії, близькі до “КСМ-Груп”, знесли гуртожиток НАН України на вулиці Метрологічній, де мешкали люди, під час чого відбулося силове протистояння між місцевими мешканцями та деякими людьми, яких громадські активісти назвали “тітушками”.

Окремий скандал виник навколо ділянки площею 5,68 га на проспекті Академіка Глушкова, 65. Користувачем землі є Інститут зоології ім. Шмальгаузена НАН України, який у 2018 році передав територію ТОВ “Юг-Проект” (орбіта “КСМ-Груп”). Громадськість виступає проти зведення будинків, оскільки ділянка є лісовим масивом урочища “Теремки”. Правоохоронці ініціювали судові позови для збереження цієї території.

Також правоохоронці вивчають можливі порушення при забудові 4,94 га на вулиці Василя Степанченка, 5 (Академмістечко). Нещодавно БЕБ повідомило про підозри двом посадовцям Академії та ексдиректорці ТОВ “Навіум-2008” у зловживанні службовим становищем. Збитки державі становлять 2,3 млн гривень через використання землі не за цільовим призначенням (фактично це промзона). Раніше вказаний забудовник зміг в судовому порядку добитися того, щоб на цій землі можна було зводити будівлі висотою до 100 метрів, хоча КМДА спочатку “дозволило” не більше 45 метрів.

Також “КСМ-Груп” має інтереси у забудові шести ділянок площею понад 6 га на вулиці Антоновича. ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” добивається скасування обмежень, щоб не погоджувати проєкт з органами охорони культурної спадщини (на території знаходиться історичний будинок Євгенія Патона) та будувати висоту до 100 метрів. Генпрокуратура вимагає скасувати містобудівні умови, повернути землю державі та розірвати договір з Інститутом електрозварювання НАН України. Нещодавно суд заборонив будівельні роботи на цих ділянках на час судового спору, а компанію з орбіти “КСМ-Груп” вказано генпідрядником.

Керівництво установ

З вересня 2026 року Ботанічний сад ім. М. М. Гришка очолює Джамал Рахметов, який працює в установі з 1986 року. Він змінив на посаді Наталію Заіменко, яка керувала ботсадом з січня 2005 року. Президентом НАН України з жовтня 2020 року є Анатолій Загородній. Його попередником був Євгеній Патон, який помер у серпні 2020 року. Департаментом земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року керує Валентина Пелих, яка є підозрюваною в іншій справі щодо ймовірного захоплення земельної ділянки під колесом огляду на Контрактовій площі. Сферу земельних відносин столиці також контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов.