
У Києві тривогу дали після прильоту ракет: можливі проблеми з розвідданими США
Оповіщення про загрозу в столиці надійшло запізно. Причиною називають відсутність даних про пуски, хоча зв'язку з американською розвідкою не підтверджено.

Оповіщення про загрозу в столиці надійшло запізно. Причиною називають відсутність даних про пуски, хоча зв'язку з американською розвідкою не підтверджено.

Радник президента України Сергій Бескрестнов пояснив, що прогалина у фіксації запуску С-400 не є доказом припинення передачі американських розвідувальних даних.

Міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив, що внаслідок російського обстрілу обвалився під'їзд житлового будинку.

Заступник керівника Офісу президента України повідомив, що протягом останніх днів не надавав жодних коментарів українським чи міжнародним ЗМІ.

У столиці пролунали шість вибухів ще до оголошення повітряної тривоги. Моніторингові канали попереджають про можливі повторні пуски балістичних ракет і закликають до укриттів.

Технічна директорка компанії Ірина Терех розповіла про перше застосування української балістичної ракети з дальністю до 300 кілометрів.

Російська пропаганда створила хибну картину масштабної аварії в столичній каналізації, переказавши короткочасне припинення приймання стоків із Борщагівської громади як катастрофу в самому Києві.

Австрійські правоохоронці пояснюють затримання українських репортерів підозрою у шпигунстві, заснованою на повідомленнях свідків. Редакція «Української правди» вимагає перевірки дій поліції та компенсації збитків.

Масштабні протестні акції учнів, студентів і працівників освітньої сфери охопили кілька європейських країн. Основними причинами невдоволення стали скорочення фінансування галузі, гостра нестача кадрів та заплановані реформи. У деяких містах демонстрації супроводжуються підпалами, пошкодженням майна та сутичками з поліцією.
У Франції хвиля протестів почалася після страйку педагогів ліцею ім. Сент-Екзюпері, розташованого поблизу Парижа, 17 вересня. Викладачі звернули увагу на брак штатів із різних предметів, а учні приєдналися до акцій на їхню підтримку. Згодом вимоги демонстрантів розширилися: вони стали порушувати питання надмірного навчального навантаження, незадовільного стану шкільних приміщень та труднощів із доступом до вищої освіти.
8 жовтня старшокласники знову вийшли на вулиці та заблокували навчальні заклади. Масові мітинги відбулися в Ліллі, Ренні, Нанті, Ліоні, Тулоні та Марселі. У столиці учасники маршу дійшли до площі Бастилії. Попри заяви президента Франції Емманюеля Макрона про готовність враховувати вимоги протестувальників, акції не припинилися. Серед символіки, яку використовують учасники, помітні палестинські прапори та комуністична атрибутика.
У Бельгії протести розпочалися 1 жовтня у франкомовній частині країни. Учні, студенти та освітяни виступають проти скорочення бюджету на освіту, зростання навантаження на викладачів та підвищення вартості навчання в університетах.
У місті Льєж демонстранти блокували навчальні заклади, пошкоджували майно та підпалювали об’єкти, зокрема автобуси. Для розгону натовпу поліція застосувала сльозогінний газ та водомети.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!