Глава Українського інституту національної пам'яті підкреслив, що Київ відкритий до гуманітарної співпраці, але відмовляється від риторики братерства, пропонуючи модель взаємодії двох суверенних держав.
Засновник каналу «Рыбарь» Михайло Звинчук залишив Чорногорію та повернувся до Москви через Сербію.
Група конгресменів-республіканців різко засудила домовленість президента США Дональда Трампа з лідером РФ про постачання російського пального.
Ілон Маск приєднався до Дональда Трампа, заявивши, що дії Києва щодо нафтової інфраструктури РФ є надмірними.
Західні розвідки зафіксували зростання загрози фізичного усунення керівників оборонних компаній Європи.
Російський гігант підтвердив, що внаслідок удару по об’єкту у Владимирі інфраструктура зазнала пошкоджень, що призвело до повної зупинки роботи центру та недоступності деяких платформ.
Полтавський окружний адміністративний суд відмовив Юлії Гудимовій у скасуванні податкових донарахувань за доходи від міжнародної платформи, підтвердивши законність вимог контролюючого органу.
Міжнародна організація повідомила, що тестування померлої та її контактів не виявило ознак чуми, проте точну причину смерті досі не встановлено.
Україна та Польща мають розбудовувати взаємини на засадах двох незалежних держав, які пріоритетно дбають про власні національні інтереси. Таку позицію виклав керівник Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров під час розмови з виданням РБК-Україна.
За словами Алфьорова, аналізувати міждержавні зв'язки крізь призму ідеї «братніх народів» некоректно. Натомість він запропонував розглядати Київ і Варшаву як сусідів. Водночас глава інституту підкреслив готовність української сторони до гуманітарних ініціатив у сфері спільної історії, за умови, що вони не посягають на інтереси України.
Одним із важливих кроків у напрямку поглиблення розуміння минулого Алфьоров назвав проведення спільного конгресу істориків, де взяли участь понад 100 науковців. Ще одним суттєвим елементом діалогу стала публікація 2700 архівних документів, які стосуються польсько-українських конфліктів періоду 1939–1947 років.
Коментуючи питання Волинської трагедії та європейської інтеграції, очільник інституту наголосив, що Україна відкрита для гуманітарних рішень, які не суперечать її національним інтересам. Він додав, що процес видачі дозволів на проведення ексгумацій та пошукових робіт триває.
Водночас оцінка історичних подій залишається дискусійною. Польська сторона кваліфікує вбивства польського населення на Волині та в Східній Галичині як геноцид. Натомість частина українських істориків і політиків розглядає ці події в контексті ширшого польсько-українського конфлікту.
Упродовж останніх років на території України проводилися пошукові роботи та ексгумації останків польських жертв і військовослужбовців. Зокрема, у колишніх селах Острівки та Воля Островецька було виявлено останки 55 людей, серед яких 26 дітей. У Львові знайшли останки 115 польських солдатів.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!