Затримка інтеграції України в SEPA може коштувати державі близько 1,4 млрд доларів фінансування

Парламентські розбіжності щодо деталей фінансового регулювання стримують ухвалення ключового документу, який має дозволити Україні стати частиною єдиної платіжної зони SEPA. Від реалізації цієї ініціативи безпосередньо залежить отримання значних траншів міжнародної допомоги, а для громадян та бізнесу вона обіцяє суттєве зниження вартості трансграничних операцій.

Фінансові ризики затримки

Законопроєкт №14327-д, який адаптує українське законодавство до стандартів Європейського Союзу та критеріїв Європейської платіжної ради, зареєстрований у Верховній Раді 6 квітня 2026 року. Станом на зараз документ перебуває на стадії очікування розгляду.

За даними РБК-Україна, зволікання з прийняттям закону може вплинути на отримання близько 1,4 млрд доларів зовнішнього фінансування. Ця сума складається з коштів програми Ukraine Facility від ЄС та програми DPL-2 від Світового банку.

Економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький оцінює частку потенційного фінансування від ЄС майже у 400 млн доларів, а від Світового банку – приблизно в 1 млрд доларів. Натомість народна депутатка від фракції «Слуга народу» Ольга Василевська-Смаглюк вказує на іншу цифру: за її словами, під загрозою перебуває 800 млн доларів в рамках програми DPL-2.

Василевська-Смаглюк пояснює, що Україна не виконала відповідну умову в межах попередньої програми DPL-1, проте Світовий банк тоді погодився перенести її на наступний етап. Зараз невиконання вимоги може означати втрату фінансування.

Економічна вигода для суспільства

Інтеграція в SEPA дозволить здійснювати трансграничні перекази за стандартизованими правилами. Для експортерів це означатиме зниження транзакційних витрат і покращення умов на європейському ринку, а для українців, які перебувають за кордоном, – можливість дешевше допомагати родичам або оплачувати навчання.

Міністерство фінансів прогнозує, що Україна зможе економити 70–100 млн євро щороку на комісіях, хоча деякі експертні оцінки сягають 200 млн євро. Наразі переказ 500 євро з України до Польщі коштує від 15 до 50 євро. Після вступу до SEPA ці комісії мають значно зменшитися, залежно від умов конкретного банку.

Технічна готовність фінансового сектору є високою: за словами Василевської-Смаглюк, 57 із 59 комерційних банків уже готові до підключення. Водночас Національний банк зазначає, що більшості установ може знадобитися ще 6–12 місяців на технічне підключення після вступу України до SEPA, а також час на розгляд заявки Європейською платіжною радою.

Причини парламентських суперечок

Однією з причин парламентських суперечок стали положення, що стосуються фінансового моніторингу. Депутатка Ольга Василевська-Смаглюк стверджує, що частина народних обранців наполягає на кадрових змінах у Державній службі фінансового моніторингу або пов'язує підтримку документу з питаннями керівництва Національного банку.

Представники фракції «Голос», за інформацією РБК-Україна, вимагають включити до законопроєкту механізм конкурсу з участю міжнародних експертів на посаду голови Держфінмоніторингу. Василевська-Смаглюк вважає такі вимоги недоречними для цього конкретного документа, оскільки кадрові процедури мають регулюватися окремими законами. Як компроміс було додано пункт про проведення міжнародного аудиту Держфінмоніторингу, проте дискусії тривають.

Також частина спротиву пов'язана з побоюваннями депутатів щодо правил фінансового моніторингу та статусу політично значущих осіб (PEP). Проте, як зазначається, такі пояснення відображають позицію Василевської-Смаглюк і не є самостійно підтвердженим мотивом усіх депутатів, які не підтримують документ.

Реєстр рахунків і банківська таємниця

Іншою дискусійною темою є створення єдиного реєстру банківських рахунків і сейфів. Критики реформи побоюються, що вона може розширити доступ державних органів до фінансової інформації громадян.

Ольга Василевська-Смаглюк заперечує ці тривоги. За її словами, реєстр міститиме лише базові дані: ім'я власника, назву банку та факт відкриття рахунку чи сейфа. Інформація про залишки коштів та рух грошових потоків у ньому не фіксуватиметься.

Адміністрування реєстру покладається на Міністерство фінансів. Доступ до даних матимуть лише уповноважені державні органи в випадках, визначених законом. У Національному банку підкреслюють, що така інформація зберігатиме статус банківської таємниці. Проте реальне функціонування системи залежатиме від конкретних норм та технічної готовності установ.

Часові рамки та майбутні вимоги

Економіст Богдан Слуцький вважає, що запуск SEPA в Україні у 2028 році – це оптимістичний сценарій. Після ухвалення закону Україні доведеться пройти процедуру подання та розгляду заявки, а банкам – завершити технічне підключення.

Додатковим фактором тиску є наближення дати 10 липня 2027 року, коли набудуть чинності основні вимоги нового Регламенту ЄС 2024/1624 щодо протидії відмиванню коштів. За словами учасників дискусії, пізніше приєднання може вимагати складнішої адаптації законодавства.

Таким чином, затримка розгляду законопроєкту створює подвійний ризик: уповільнення європейської фінансової інтеграції та втрата міжнародної фінансової підтримки. Остаточні строки вступу до SEPA визначатимуться не лише голосуванням у парламенті, а й подальшими адміністративними процедурами та готовністю банківського сектору.

Нагадаємо, Верховна Рада не проводила пленарних засідань протягом 26 днів – з 17 вересня по 13 жовтня. Народний депутат Ярослав Железняк розкритикував таку паузу, посилаючись на складну ситуацію з державними фінансами та необхідність ухвалювати закони, пов'язані з міжнародним фінансуванням.