Супутники російської мережі "Рассвет" втрачають орбіту: що це означає для військових планів

Російська система супутникового інтернету "Рассвет" зіткнулася з новими технічними труднощами. Два апарати, запущені у липні 2026 року, не змогли вийти на заплановані робочі орбіти. За даними орбітального моніторингу, вони поступово втрачають висоту зі швидкістю близько 1,6–1,7 км на добу. Якщо коригування траєкторії не відбудеться, апарат №23 може зійти з орбіти 29 жовтня, а №17 – 1 листопада 2026 року, повідомляє UNN.

Ці несправності є частиною серії проблем, які виникають під час розгортання мережі, яку Москва позиціонує як альтернативу західним системам. Для України цей проєкт має критичне значення, оскільки російські військові вже тестували "Рассвет" для зв'язку над українською територією.

Військове застосування та розвіддані

Мережу "Рассвет" розробляють як низькоорбітальну систему, яка має забезпечити Росії технологічну незалежність. Однак, як зазначає видання Janes, українська воєнна розвідка зафіксувала використання першої групи супутників цієї мережі російськими військами для зв'язку над Україною протягом кількох годин.

Розвідка також відмітила потенційну можливість використання системи для передачі даних у реальному часі та керування розвідувальними й ударними безпілотниками. Це створює загрозу для безпеки, оскільки власна мережа дозволяє російським силам координувати дії та зменшити залежність від комерційних систем, контрольованих західними компаніями.

Водночас Інститут вивчення війни (ISW) застерігає від перебільшення поточних можливостей. За оцінками аналітиків, наявне угруповання ще не забезпечує постійного широкомасштабного покриття, а технічні проблеми з другою партією супутників можуть ускладнити повноцінне розгортання системи.

Технічні несправності та втрати апаратів

Супутники №17 та №23 належать до партії з 16 апаратів, яку компанія Bureau 1440 запустила в липні 2026 року. Після виведення на низьку навколоземну орбіту вони мали піднятися на необхідну висоту за допомогою бортових рухових систем. Однак частина апаратів не змогла досягти цільових орбіт.

За даними ISW, наприкінці серпня жоден супутник другої партії ще не досяг очікуваної робочої висоти. Це не перший випадок: у червні з орбіти зійшов супутник №4 з першої серійної партії, запущеної в березні. Точні технічні причини несправностей наразі не встановлені, але повторювані труднощі створюють ризики для стабільності мережі.

Плани розширення та фінансування

За планами російської сторони, комерційний запуск сервісу "Рассвет" має відбутися у 2027 році. До 2030 року угруповання планують розширити до 292 супутників. Наразі в межах програми запущено 38 апаратів: шість експериментальних та дві серійні партії по 16 супутників.

Втрата трьох супутників із 32 апаратів серійних партій є додатковим навантаженням на програму. Це не лише вартість обладнання, а й необхідність витрачати час та ресурси на виробництво, запуск і введення нових супутників в експлуатацію. Водночас немає достатніх даних, щоб стверджувати, що запуск комерційного сервісу у 2027 році вже зірвано.

Проєкт фінансується за рахунок близько 102,8 млрд рублів із федерального бюджету та 329 млрд рублів приватних інвестицій. Загальна оцінка вкладень становить понад 430 млрд рублів. Для Москви ця система має стратегічне значення, оскільки дозволяє контролювати канали зв'язку для цивільних і військових потреб.

Демонстрація можливостей

7 жовтня Bureau 1440 провела публічний п'ятихвилинний відеодзвінок між Адигеєю та Москвою за допомогою системи "Рассвет". Це підтверджує, що проєкт уже може забезпечувати зв'язок у певних умовах. Однак одинична демонстрація не доводить здатність мережі стабільно працювати на великій території та забезпечувати безперервне підключення великої кількості користувачів.

Якщо Росія прагне використовувати "Рассвет" для військового зв'язку, їй необхідно забезпечити стабільність системи та достатнє покриття. Невдалі запуски й втрата супутників можуть суттєво ускладнити досягнення цієї мети.