
АТБ заперечила втрату персональних даних після хакерської атаки
Прес-секретар мережі АТБ заявив, що кібератака не призвела до витоку інформації про клієнтів, оскільки такі дані не зберігаються на атакованих серверах.

Прес-секретар мережі АТБ заявив, що кібератака не призвела до витоку інформації про клієнтів, оскільки такі дані не зберігаються на атакованих серверах.

Репортери не змогли особисто передати документ керівництву ДЦЗ через охорону, тому поклали його у поштову скриньку. У запиті йдеться про кримінальне провадження та кадрові призначення.

Кіберзлочинці отримали доступ до ресурсу найбільшої української мережі супермаркетів і погрожують оприлюднити конфіденційні дані користувачів та внутрішню інформацію компанії.

Зловмисники отримали несанкціонований доступ до бази CPR через приватну компанію. Влада блокує доступ та розслідує обставини інциденту.

У Тернополі розглядають кримінальну справу щодо кількох членів однієї родини, яких слідство пов'язує з масштабною схемою збуту забороненого кратому.

Американський та німецькі вчені отримали нагороду за відкриття світлокерованих іонних каналів та оптогенетики, які дають змогу контролювати активність клітин мозку.

Після зміни командування Збройні сили України відмовилися від попередньої схеми розподілу кадрових ресурсів, запровадивши рівномірніше забезпечення бригад.

Голосіївський райсуд задовольнив клопотання прокуратури щодо примусового приводу фігуранта справи про шахрайство. Його адвокат відмовився розкривати місцеперебування підзахисного, посилаючись на конфіденційність.

Комітет Нобелівської премії оголосив переможців у галузі фізіології або медицини за 2026 рік. Нагороду поділили між собою американський нейробіолог Карл Дейссерот та німецькі дослідники Петер Гегеманн і Георг Нагель. Офіційне обґрунтування рішення звучить так: "за відкриття світлокерованих іонних каналів та оптогенетики".
Фундаментом для цього досягнення стали дослідження, проведени Петером Гегеманном і Георгом Нагелем на початку 2000-х років. Вивчаючи одноклітинні водорості, вчені ідентифікували світлочутливий білок каналродопсин. Ця молекула здатна реагувати на світлові сигнали, дозволяючи зарядженим частинкам проходити крізь клітинну мембрану.
Виявлення каналродопсину стало поштовхом до розробки нового методу — оптогенетики. Його суть полягає в можливості зробити певні клітини чутливими до світла, а потім за допомогою світлових імпульсів регулювати їхню активність.
Карл Дейссерот адаптував цей принцип для роботи з нейронами. У своїх експериментах дослідник інтродував ген, що кодує каналродопсин, у нейрони. Це дозволило йому довести, що за допомогою світла можна точно вмикати або вимикати активність окремих нейронів у живому мозку.
Таким чином, науковці отримали своєрідний інструмент для дистанційного керування нервовими клітинами. Це суттєво підвищило точність досліджень мозкових мереж порівняно з попередніми методиками.
Оптогенетика вже стала важливим інструментом для вивчення механізмів формування спогадів, емоцій та поведінки. Метод також відкриває нові горизонти для медичних досліджень. Зокрема, технологію вже тестують у контексті відновлення зору у пацієнтів із певними порушеннями. Дослідники також розглядають потенціал оптогенетики для розробки майбутніх методів лікування неврологічних захворювань.
Петер Гегеманн працює в Університеті імені Гумбольдта в Берліні, Георг Нагель — в Університеті Вюрцбурга, а Карл Дейссерот — у Стенфордському університеті. Троє лауреатів порівну поділять грошову винагороду Нобелівської премії, яка становить 12 млн шведських крон (близько 1,2 млн доларів США).
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!