Критика призначення Германа Філатова держсекретарем Мінцифри через відсутність IT-досвіду

Призначення Германа Філатова на посаду державного секретаря Міністерства цифрової трансформації України спричинило хвилю обговорень щодо доречності такого кадрового рішення. Громадянин Костянтин Коршун, який ідентифікує себе як ідеолог-візіонер у сфері інформаційної та кібербезпеки, опублікував у Facebook допис, у якому детально проаналізував біографію нового чиновника та поставив під сумнів його відповідність вимогам посади.

Кар'єрний трек: від права до туризму та аеропортів

У публікації Коршун наводить факти з професійного шляху Філатова, які, на його переконання, не свідчать про глибоку експертність у галузі інформаційних технологій. Зокрема, зазначено, що чиновник має дві вищі освіти: у 2019 році він закінчив Університет банківської справи, а наступного року, у 2020-му, — Національну академію внутрішніх справ.

Професійна діяльність Філатова розпочалася у юридичній сфері: він працював в Українському інституті книги та Міністерстві культури. Далі його кар'єра включала посади в Державному агентстві розвитку туризму, де він відповідав за розвиток конференц-індустрії, а також у Міністерстві інфраструктури, де займався питаннями розвитку аеропортів.

У 2023 році Філатов перейшов до патронатної служби Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, а 2024 року очолив департамент взаємодії з органами державної влади. У лютому 2025 року його призначили заступником голови Державного агентства водних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. 13 жовтня 2026 року Кабінет Міністрів призначив Філатова державним секретарем Мінцифри.

Сумніви щодо прозорості призначень

Одним із головних приводів для критики стала відсутність у попередньому досвіді Філатова чіткої спеціалізації в ІТ-секторі. Коршун наголосив, що державний секретар несе відповідальність за організацію роботи апарату, кадрові процеси, координацію підрозділів та запобігання корупції, що потребує належного професійного досвіду й управлінської компетентності.

Автор допису висловив припущення, що швидке просування Філатова державними структурами могло бути обумовлене не лише професійними якостями, а й особистими зв'язками або лояльністю до керівництва. Водночас Коршун зазначив, що наразі не має конкретних доказів на підтвердження цих гіпотез, і закликав читачів поділитися відомою їм інформацією.

У своєму аналізі Коршун розширив тему, критикуючи загальну кадрову політику влади. Він стверджує, що при призначеннях на державні посади політична лояльність нерідко переважає над професійними компетенціями.

Нагадаємо, після року роботи на чолі уряду Світлани Свириденко Президент Володимир Зеленський запропонував їй очолити важливий напрям у відносинах з одним із ключових міжнародних партнерів України.