Європа тренує багатонаціональні війська в Польщі для майбутньої місії в Україні

У листопаді на території Польщі відбудуться масштабні військові навчання, в яких візьмуть участь щонайменше 1500 військовослужбовців. У складі міжнародної групи будуть представники армій Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі. Головна мета маневрів — відпрацювати механізми переміщення багатонаціональних з’єднань та забезпечення їх необхідними ресурсами. Ці заходи розглядаються як підготовка європейських військ до можливої місії в Україні після припинення бойових дій. Проте дискусія щодо конкретного мандату цих сил та рівня залучення Сполучених Штатів залишається відкритою.

Про плани проведення таких тренувань повідомило британське видання The Times. Подібну інформацію також оприлюднила редакція «Європейської правди».

Погодження навчань відбулося в липні під час зустрічі лідерів «Коаліції рішучих» у Парижі. За даними польського уряду, ці маневри мають підвищити готовність союзників до спільних дій на користь безпеки регіону та України.

Практична підготовка до спільних дій

Під час навчань військовослужбовці зосередяться на відпрацюванні переміщення підрозділів через кордони, координації дій сил різних держав та логістичного забезпечення. Особливу увагу приділятимуть постачанню пального та продовольства.

Ці завдання мають практичне значення для майбутньої багатонаціональної місії. Її ефективність залежатиме не лише від кількості військових, а й від здатності вчасно перекидати підрозділи, забезпечувати їх усім необхідним та діяти за єдиним планом.

Водночас проведення навчань не означає, що рішення про розміщення іноземних військ в Україні вже ухвалено. Наразі припинення вогню не узгоджено, а остаточні умови майбутньої місії та її повноваження ще потребують чіткого визначення.

Розподіл відповідальності в Європі

Провідну роль у плануванні майбутньої багатонаціональної сили відіграють Велика Британія та Франція. У липні британський уряд заявляв, що така місія може бути розгорнута після завершення бойових дій з метою підтримки безпеки України та відновлення її обороноздатності.

Водночас відсутність чіткого зобов’язання з боку США направити власні сухопутні війська створює невизначеність щодо того, якими саме ресурсами та гарантіями буде підкріплена європейська присутність. Самі по собі навчання не дадуть відповіді на питання про те, як союзники реагуватимуть на можливе порушення перемир’я або нову агресію з боку Росії.

Очікування Києва та позиція Москви

Для Києва ключовим аспектом є не лише фізичне розміщення міжнародного контингенту, а й надійність зобов’язань партнерів. У заяві співголів «Коаліції рішучих» від 13 липня йшлося про політично та юридично зобов’язувальні гарантії безпеки, які мають набути чинності після встановлення перемир’я. Коаліція також підтверджувала готовність багатонаціональної сили діяти на запит України після досягнення надійного припинення бойових дій.

Росія виступає проти розміщення іноземних військ на українській території. Тому європейським державам доведеться узгодити не лише практичні аспекти можливої місії, а й умови її розгортання та рівень відповідальності кожної країни-учасниці.

Листопадові маневри в Польщі стануть важливою перевіркою військової координації. Проте головне питання залишиться політичним: чи зможуть союзники перетворити плани на конкретні зобов’язання, достатні для стримування нової російської агресії.

Нагадаємо, Верховна Рада ратифікувала кредитну угоду з ЄС на 90 млрд євро. Цей документ передбачає фінансування закупівель озброєння, підтримку оборонної промисловості та бюджетних потреб.

Раніше також повідомлялося про 343 млн євро гарантій і грантового фінансування ЄС для розвитку оборонних технологій України. Відповідні угоди уклали Єврокомісія, українське Міноборони та уряди Франції й Фінляндії.