Бабіш відмовився гарантувати кредит ЄС для України та вимагає давати допомогу в борг

Позиція Праги щодо фінансової підтримки

Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш під час зустрічі з журналістами на саміті європейських лідерів у Брюсселі 16 жовтня заявив, що країна не надаватиме гарантій за кредитом Європейського Союзу, призначеним для України. Лідер чеського уряду також виступив проти планів закласти близько 100 мільярдів євро на підтримку Києва в наступному семирічному бюджеті ЄС. На його думку, допомогу слід надавати на поворотній основі.

Деталі фінансових механізмів

Слід зазначити, що йдеться про два різні фінансові інструменти. Ще в грудні 2025 року керівники держав ЄС досягли згоди щодо надання Україні кредиту обсягом до 90 мільярдів євро на період 2026–2027 років. Тоді Чехії, Угорщині та Словаччині вдалося домогтися того, щоб гарантії за цією позикою не створювали для їхніх бюджетів жодних фінансових зобов'язань. Бабіш раніше вже підтверджував, що Прага не братиме на себе гарантійну відповідальність за цей конкретний кредит.

Суперечки навколо майбутнього бюджету

Окремим полем дискусій стала підготовка довгострокового бюджету Євросоюзу на 2028–2034 роки. Бабіш виступає проти масштабного фінансування України коштом європейського бюджету та наполягає, що кошти мають надаватися з умовою повернення. Така позиція ускладнює процес досягнення консенсусу, оскільки ухвалення таких рішень потребує підтримки з боку всіх країн-членів ЄС.

Критика енергетичної угоди з Росією

Під час виступу Бабіш також торкнувся теми енергетичної політики. Він заявив, що президент США Дональд Трамп «підставив Європу», домовившись із Росією про постачання дизельного пального. Ця угода передбачає відновлення російських експортних потоків на тлі прагнення Вашингтона стримати зростання цін на пальне.

Це рішення розкритикували Україна та низка європейських політиків. Вони побоюються, що доходи Росії від експорту енергоносіїв підтримуватимуть її економіку під час війни.

Таким чином, на брюссельському саміті обговорюються не лише перспективи фінансування України, а й розбіжності між західними союзниками щодо розподілу фінансового навантаження та стратегії в енергетичній сфері.