ВРП перевіряє суддю зі Сквири через понад сотню рішень про самостійне виховання дітей

Аномальна статистика у Сквирському районі

Сквирський районний суд, розташований у місті Сквирі Білоцерківського району Київської області, перебуває у стані припинення згідно з даними Opendatabot. Попри це, інстанція виділяється серед інших районних судів області специфічною статистикою: вона ухвалила значну кількість рішень про встановлення факту самостійного виховання дитини батьком. У контексті загальної мобілізації такі судові акти мають практичне значення, оскільки можуть стати підставою для отримання відстрочки від призову.

Аналіз відкритих джерел та судового реєстру, проведений редакцією, показав різку диспропорцію. У більшості районних судів Київщини справи такого типу є поодинокими:

• Білоцерківський міськрайонний суд — дві справи (№357/10920/24, №357/17547/25).
• Броварський суд — дві справи (№361/11889/24, №361/5128/24), в одній з яких заявник прямо вказував на мету отримати відстрочку.
• Києво-Святошинський суд — дві справи (№369/16184/25, №369/23167/25).
• Макарівський суд — одна справа (№370/2162/25).
• Рокитнянський район — одна справа (№375/2255/25), де військовослужбовець посилався на звільнення та перетин кордону.
• Баришівський суд — одна задоволена позовна заява (№355/2373/24).
• Фастівський суд — відмова у справі №381/95/25 з посиланням на ризик штучного створення підстав для звільнення від мобілізації; ця справа досягла Верховного Суду.

Протилежна картина спостерігається у Сквирському районі, де зафіксовано десятки справ про самостійне виховання дітей батьком.

Дисциплінарне провадження щодо Олександра Коваленка

У 2026 році Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарну справу щодо судді Сквирського районного суду Олександра Коваленка, який, за даними Opendatabot, очолює цю інстанцію. Згідно з актом ВРП від 02.09.2026 року, суддя розглянув понад сотню справ про встановлення факту самостійного виховання. Ще понад 20 справ, зазначених у документі, стосувалися позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини та аліментів. ВРП фіксує, що всі ці позови були задоволені, що свідчить про стовідсоткову результативність у цих категоріях.

Підставою для розслідування стала скарга юристки ВО «Автомайдан» Анни Борисенко. Як писало видання «Антикор», її заява охоплювала понад 100 справ. Скаржниця вказувала на те, що суддя нібито не залучав органи опіки, не з'ясовував думку дітей, розглядав справи надто швидко, а частина рішень могла мати зв'язок з отриманням відстрочок.

Сам Олександр Коваленко заперечує ці твердження. На цей момент існує лише дисциплінарне провадження, вину судді не встановлено. 30 вересня Друга дисциплінарна палата ВРП призупинила розгляд справи до отримання додаткових матеріалів.

Медіа «Закон і Бізнес» звернули увагу на те, що активістка зібрала понад сотню справ за три роки, проте це не завадило палаті призначити слухання менш ніж через місяць після відкриття провадження.

Профіль та декларації судді

Олександр Коваленко очолює Сквирський суд із лютого 2024 року. Сервіс CourtHelp налічує за ним понад 20 тисяч рішень і ухвал з 2015 року, з яких 3256 — лише за 2024 рік. Близько 80% його практики становлять цивільні справи.

У 2024 році, як писав «Антикор», суддя присудив $812,86 млн з російського «Сбербанку» у справі щодо активів у Сочі, після чого замінив кредитора на компанію з Делаверу (США).

У річній декларації за 2025 рік суддя зазначив: винагорода судді у розмірі 1,11 млн грн, квартира площею 46,2 м² у власності, інша квартира в користуванні, земельна ділянка дружини площею 1,2 га та 8,7 тис. доларів готівкою. У липні 2025 року він придбав автомобіль Toyota Corolla за 1,6 млн грн, у декларації також фігурує кредит на 914 тис. грн. Дружина судді того ж року отримала 281,8 тис. грн від продажу рухомого майна.

У 2023 році видання «Моя Київщина» оприлюднило матеріал, що посилался на анонімний допис, де стверджувалося: суддя та його секретарка на засіданні не змогли підтвердити власних повноважень. Офіційних підтверджень цієї історії немає.

Позиція Верховного Суду та експертні оцінки

У жовтні 2024 року Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що факт одноосібного виховання дитини не встановлюється в окремому провадженні, а лише як обставина у спорі між батьками. Касаційний цивільний суд додав, що проживання дитини з батьком не є самостійним вихованням і не дає автоматичної відстрочки, а ТЦК має право оскаржувати такі рішення.

Голова ВГО «Стоп корупції» Ігор Бондарчук коментує ситуацію, задаючи питання до судової системи:

«На Київщині ВРП уже аналізує десятки рішень одного лише Сквирського суду щодо самостійного виховання дітей. Частина таких рішень може впливати на мобілізаційний статус чоловіків. У Білоцерківському суді також є принципова справа, яка дійшла до Верховного Суду. Чому судова практика настільки різниться в різних районних судах і які запобіжники повинні не дозволити перетворити сімейне судочинство на механізм оформлення відстрочок?»

За висновками порівняльного аналізу, у більшості судів області такі справи розглядають лише в позовному порядку. Відповідачем має бути другий із батьків, третьою особою обов'язково залучають службу у справах дітей. Якщо позивач — військовозобов'язаний, до справи можуть залучити ТЦК чи військову частину. Без висновку органу опіки та акту обстеження житла справу не розглядають. Дітей старше 10 років опитують обов'язково, молодших також вислуховують. Цей підхід підтверджував Верховний Суд у червні 2026 року, наголосивши на праві ТЦК оскаржувати рішення, що можуть стати підставою для відстрочки.

«Верховний Суд давно дав чітку відповідь. Те, що мати живе окремо чи навіть за кордоном, ще не означає, що батько виховує дитину сам. Якщо вона телефонує дитині й цікавиться її життям, вона вже бере участь у вихованні. Так само не підходить "домовленість" батьків чи нотаріальний договір: від сімейних обов'язків не можна відмовитися на папері», — пояснює Ігор Бондарчук.

Водночас Верховний Суд не закриває шлях для тих, хто справді залишився з дитиною сам. Наприклад, Оболонський суд Києва цього року встановив такий факт для батька, мати дитини якого зникла безвісти за особливих обставин. При цьому суд наголосив, що питання відстрочки вирішують уповноважені органи.

«Подібні рішення дійсно виправдані в окремих випадках, коли за ними стоїть справжня трагедія або потреба захистити інтереси дитини. Але кожне "конвеєрне" рішення без органу опіки, без опитування дитини і без представника держави дискредитує тих батьків, яким захист справді потрібен. І голова суду, хоч і не може вказувати суддям, як вирішувати справи, має бачити статистику свого суду та знати обов'язкові позиції Верховного Суду», — наголошує голова правління ВГО «Стоп корупції».

Команда СтопКору спрямувала запити до Сквирського районного суду, ВРП та ВККС. Редакція готова надати слово судді Олександру Коваленку для висловлення його позиції. До рішення ВРП суддя вважається таким, що не вчиняв дисциплінарного проступку.