Суд повністю скасував податкові претензії до «Айбокс Банку» на суму 7,2 мільярда гривень

Судове рішення щодо «Айбокс Банку»

Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким повністю скасував три податкові повідомлення-рішення (ППР), видані Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проти АТ «Айбокс банк». Загальна сума донарахованих податків та штрафів, які суд визнав незаконними, становила 7,234 мільярда гривень.

Ініціатором судового процесу став мажоритарний акціонер фінансової установи Володимир Іванович Дробот, якому належить 73,927897% акцій банку. Суддя Лапій С.М. задовольнив позов повністю, розглядаючи справу № 320/5602/24 від 28 вересня 2026 року.

Обставини виникнення конфлікту з податковою

Податкові перевірки розпочалися після березня 2023 року, коли Національний банк ухвалив рішення про відкликання ліцензії та ліквідацію «Айбокс Банку». У цей період податкова служба провела позапланову виїзну перевірку діяльності банку за 2021–2022 роки. За її результатами фіскали сформували три ППР:

• 6,656 млрд грн, з яких 1,331 млрд грн становить штраф, — за нібито незатримання та невнесення до бюджету податку на доходи фізичних осіб (ПДФО);
• 554,7 млн грн, з яких 110,9 млн грн — штраф, — за алеговане заниження військового збору;
• 23,37 млн грн — за заниження податку на прибуток.

Аргументація податкової служби

Позиція ДПС ґрунтувалася на кількох ключових тезах. По-перше, податківці вважали, що банк мав виступати податковим агентом для всіх інтернет-транзакцій. Згідно з їхнім трактуванням, при еквайрингу та переказі коштів юридичним особам-клієнтам банк повинен був утримувати ПДФО та військовий збір з кожної фізичної особи-отримувача. При цьому податкова не змогла надати суду перелік конкретних фізичних осіб, з яких нібито мали бути утримані кошти.

По-друге, податківці виключили з витрат банку 88,7 млн грн, які були витрачені на комісії за використання роялті та торгових марок (зокрема ТОВ «Ланністерс», ТОВ «Убервальд») та послуги з залучення клієнтів. Обґрунтуванням слугувало те, що контрагенти існували короткий час, а їхні вебсайти були створені нещодавно.

По-третє, ДПС заявила про заниження доходів на 53,4 млн грн через надання кредитів за низькими ставками. Зокрема, критиці піддалася ставка 6% річних для ТОВ «Рефіл», яка була забезпечена депозитом. Також податкова кваліфікувала гарантійне грошове покриття для платіжних операторів як «приховані кредити».

Рішення суду та його обґрунтування

Суд визнав право Володимира Дробота на захист інтересів банку. Ліквідатор від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) не оскаржував мільярдні ППР, що призвело до зростання кредиторської заборгованості. Оскільки ці борги перевищували загальну вартість активів банку (2,4 млрд грн), акціонер ризикував втратити залишок майна та стати об'єктом позовів про субсидіарну відповідальність власним майном. Тому суд дозволив йому особисто оскаржувати рішення податкової.

Судова інстанція наголосила, що банк не є податковим агентом за чужими угодами. Виконуючи операції з приймання та переказу платежів (ACCOUNT2CARD, інтернет-еквайринг), «Айбокс Банк» надавав суто розрахункові та технологічні послуги юридичним особам. Банк не виплачував фізичним особам власні доходи, тому не мав статусу їхнього податкового агента.

Позицію ДПС щодо заниження ПДФО та військового збору спростували три незалежні судові економічні експертизи, серед яких була експертиза Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Вони підтвердили, що висновки податкової не мають документального обґрунтування.

Щодо кредитних ставок, суд нагадав, що законодавство не встановлює мінімальних чи максимальних відсотків за кредитами. Ставка 6% була повністю забезпечена депозитом у розмірі 55 млн грн. Втручання податкової у фінансову модель банку суд визнав протиправним порушенням принципу свободи договору (freedom of contract).