«ВСУ, надішліть до Донецька гуманітарної водки»

Ні***непридумана історія. Є таке місто - Зугрес. Там жив ідейний ж**орос. Коли почали стріляти - попросився чудило в динери, охороняти руський мир. І поставили його охороняти міст. За ідею охороняв чудила - 500 грн на день.

Охоронець міста - розташовувався неподалік від мосту і, крім знищення невидимих правосекаф, знищував водку в величезних кількостях. Одного разу до нього прийшли ідейні кацапські пацани з ФСБ і підвищили зарплату вдвічі. Ідея сподобалась охоронцю мосту.

Водка лилася рікою, міст охоронявся бойовим перегаром. Знову прийшли кацапські інструктори з ФСБ і додали ще 500 грн до зарплати. І замінували міст.

Тепер в завдання супер-бідлоохоронця входило підірвати міст, бо очікувались американські танки. Покликовий - алкаш - зорко спостерігав і вдень і вночі. За наповненням свого стаканчика.

Ні**я не смеркалось, бо було ранок. Ранок з похмілля - важкий. Внииииииииизапна!!! Покликовий стакан почув звуки важкої техніки! І підірвав міст к єбеням.

Тракторист, який їхав на роботу на тракторі - чомусь а***л. Бо не щодня о 8 ранку міст підірвається перед твоїми очима.

Покликовий - бодун -, після того як пил розсіявся - зрозумів, що він епічно протупив. Але було пізно. Приїхали погані пацани і застрелили охоронця мосту на місці.

Мораль: ВСУ, надішліть до Донецька гуманітарної водки. До***я. Мегадо***я водки. Бідлоченці самі себе перестріляють. © Адольф Донецький