Спори за землі «Дельта Банку»: як активи переходять у власність осіб, пов’язаних із Миколою Лагуном

Земля з історією банківського банкрутства знову опинилася під загрозою

Активи, які раніше належали «Дельта Банку», вже кілька років є предметом численних судових позовів та процедур банкрутства. Окрім судових розглядів, ці об’єкти постійно змінюють власників. Одним із найяскравіших прикладів такої ситуації стала доля 21,66 гектара землі в Ірпені. Після того, як ці ділянки передали до статутного капіталу приватної компанії, остання опинилася в процедурі банкрутства. Серед кредиторів, які вимагають погашення боргів, виявилися структури, пов’язані з колишнім власником банку Миколою Лагуном та його сестрою Антоніною.

Інформацію про ці процеси містять матеріали Федерації роботодавців України та публікації, присвячені складнощам реалізації активів банків, що пройшли процедуру ліквідації.

Механізм повернення активів у «орбіту» колишнього власника

Процес виглядає наступним чином: Фонд гарантування вкладів продає активи збанкрутілого банку. Новий покупець може роками захищати своє право власності в судах. Однак, якщо це майно потрапляє до складу майна іншої компанії-боржника, що проходить процедуру банкрутства, вимоги кредиторів можуть бути задоволені за рахунок цих активів. Саме такий сценарій розгортається навколо ірпінських земельних ділянок.

У 2020 році п’ять земельних ділянок загальною площею 21,66 га внесли до статутного капіталу ТОВ «Білдінг Сайд». Невдовзі компанія опинилася в процедурі банкрутства. Кредиторами у цій справі стали підприємства, корпоративна історія яких пов’язана з Лагуном та його сестрою. Це створило ризик того, що земля, яка вже була продана як актив банку, може знову опинитися в руках структур, близьких до попереднього власника.

Інші земельні масиви, пов’язані з бізнес-оточенням Лагуна

Ірпінська історія — не єдиний випадок. У Козині фігурують території колишніх турбаз «Ластівка», «Сосновий бір» та «Трикотажниця». Згідно з відкритими реєстрами, ці активи оформлені на ТОВ «Аскар Тау Інвест», ТОВ «Велберт Інвест» та ТОВ «Імперта». Власником цих компаній вважають Геннадія Литвина, якого ЗМІ пов’язують із бізнес-оточенням Лагуна.

Ще більші масштаби має ситуація в Білогородці. Там згадуються компанії «Білград», «Крем-1», «Граффіті-2», «Бородянинвестменс» та «Град Вільне», яким приписують земельні масиви площею від 17 до 116 гектарів. За наявними даними, раніше ці структури належали самому Лагуну або його сестрі. Загальна площа земель у Білогородці перевищує 300 гектарів, а їхня сукупна вартість раніше оцінювалася приблизно у 30 мільйонів доларів США.

Зміна власників після запровадження санкцій

Після того, як у вересні 2025 року проти Лагуна запровадили санкції, компанії, пов’язані з земельними ділянками площею 17 та 29 га, були переоформлені на громадянина Таджикистану. Частина цих активів перебувала в заставі Укрексімбанку. Іншу компанію з активами вартістю майже 230 мільйонів гривень, за даними джерел, переоформили на громадянина Узбекистану.

Загальну вартість відомих активів українських компаній, які журналісти пов’язують із Лагуном безпосередньо або через номінальних власників, оцінюють щонайменше у 1,5 мільярда гривень. Окремо в судових матеріалах фігурують майже 100 земельних ділянок на Чернігівщині. Також у публікаціях згадуються землі на Івано-Франківщині та нерухомість в окупованому Криму.

Фінансові масштаби та кримінальні провадження

На тлі цих земельних спорів загальні проблеми «Дельта Банку» виглядають значно масштабнішими. Національний банк вивів фінансову установу з ринку у 2015 році. Після цього Фонд гарантування вкладів виплатив вкладникам понад 16 мільярдів гривень. Держава також намагається стягнути близько 23 мільярдів гривень збитків. Сам Лагун у справі про власну неплатоспроможність декларував борги на суму понад 7,5 мільярда гривень, зокрема перед Ощадбанком та Укрексімбанком.

Правоохоронні органи роками мали претензії до колишнього власника банку. У 2020 році йому повідомили про підозру в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. У 2021 році — у розтраті 1 мільярда гривень. У квітні 2023 року до суду направили два обвинувальні акти. У листопаді того ж року Лагуна оголосили в розшук, а 5 листопада 2024 року — у міжнародний розшук.

20 вересня 2025 року РНБО запровадила щодо Лагуна санкції строком на 10 років. Указ №694/2025 передбачає, зокрема, блокування активів, обмеження торговельних операцій та заборону виведення капіталу.

Нові кримінальні справи та арешт криптоактивів

У 2026 році відкрили ще одне кримінальне провадження — №42026000000000563 за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України щодо легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі. За даними публікацій, суд наклав арешт на криптовалютні активи та рахунки, пов’язані з Binance, Revolut, Wise, Monese, Erste Bank і турецьким Ziraat Bankasi. У цьому провадженні розмір шкоди Фонду гарантування вкладів оцінюють у 22,8 мільярда гривень.

У вересні 2026 року, за наведеними даними, обшуки провели у номінальних директорів компаній, пов’язаних із цією історією. Сам Лагун, за повідомленнями медіа, перебуває у Відні.

Підсумок: активні в ланцюжку власників

Історія «Дельта Банку» давно вийшла за межі банківської ліквідації. Поки держава через суди намагається повернути мільярдні суми, окремі активи опиняються у нових компаніях, процедурах банкрутства та ланцюжках зміни власників.

У Ірпені йдеться про 21,66 га та банкрутство «Білдінг Сайд». У Білогородці — понад 300 га компаній, частину яких після санкцій переписали на іноземців. У Козині — колишні турбази, оформлені на структури, які медіа пов’язують з оточенням Лагуна.

Питання тепер не лише в тому, скільки грошей держава намагається стягнути з колишнього власника «Дельта Банку». Не менш важливо, що відбувається з конкретними активами, які роками переходять між компаніями, кредиторами та власниками, поки тривають суди та кримінальні провадження.