$29 млн на ремонт Південного мосту: чому в Києві досі немає резервної переправи через Дніпро

Часто лунають запитання: навіщо звертатися з питаннями безпеки мостів через Дніпро саме до мера Києва Віталія Кличка? Чи є у нього повноваження захищати ці об'єкти? Відповідь лежить у площині адміністративних повноважень та фінансового контролю.

Кличко обіймав посаду голови Київської міської державної адміністрації (КМДА), що надавало йому подвійну владу та контроль над двома бюджетними потоками. Саме тому відповідальність за стан інфраструктури лягає на його команду.

Три роки без системних рішень

Питання можливості руйнування основних мостів Києва було публічно піднято ще у 2023 році. Для цього не потрібно було мати доступ до секретних розвідданих чи велику кількість радників — достатньо було мати перед очима карту України та користуватися здоровим глуздом.

Проте минуло три роки, і місто продовжує ремонтувати ті елементи, які «втомилися». Яскравим прикладом є Південний міст.

Фінансовий аналіз: 1,3 млрд грн за 12 років

За період правління Кличка, з 2014 по 2026 рік, на ремонт Південного мосту за укладеними договорами було витрачено та законтрактовано щонайменше 1,3 мільярда гривень. У доларовому еквіваленті це становить $29 мільйонів.

Ця сума дозволяє оцінити, що технологічно було можливо зробити за цей час, якщо дивитися не на теоретичні презентації, а на реальні збудовані об'єкти.

Досвід Китаю: швидкість та вартість

Розглянемо два приклади з Китаю, де будівництво підводних тунелів відбувалося значно швидше та з іншою архітектурою витрат.

Чанша (Changsha), тунель Yingpan Road Xiangjiang Tunnel:

• Будівництво тривало з 20 вересня 2009 року по 29 жовтня 2011 року, тобто приблизно 25 місяців.
• Основні тунельні лінії мають довжину близько 2,8–3 км кожна (дві труби, чотири смуги руху).
• Загальна довжина тунельних шляхів із підземними рампами та розв'язками становить близько 8,5 км.
• Вартість проєкту — 1,87 млрд юанів ($279 млн).

Китайські будівельники створили фактично підводну транспортну розв'язку під річкою Сянцзян за 25 місяців, а не роки.

Сюйнін (Suining), тунель Guanyin Lake Underwater Tunnel:

• Тривалість будівництва — близько 1 року і 4 місяці.
• Довжина — 2,185 км, ширина — 19,8 метра.
• Конструкція включає дві труби та чотири смуги руху, тунель проходить під водою через річкову акваторію.
• Вартість проєкту — близько 852 млн юанів ($127 млн).

Порівняння з ситуацією в Києві

Звернімо увагу на цифри: на «латання дірок» лише Південного мосту за 12 років у Києві витратили $29 млн, тоді як вартість одного з китайських тунелів становила $127 млн.

Згідно з офіційними даними міста, ширина русла Дніпра в межах Києва коливається від 280 метрів до 1,35 км. Саме автомобільний тунель був би довшим за ширину річки, оскільки потребує спусків, порталів, вентиляції, аварійних виходів та транспортних розв'язок.

Але порівняння показує:

• Китай: 3 км основної магістралі за 25 місяців (~$279 млн); 2,185 км за 1,4 року (~$127 млн).
• Київ: русло Дніпра від 0,28 до 1,35 км.

Виходячи з досвіду Китаю, будівництво підводного тунелю в Києві було б можливо за вартість, що не перевищує суму, витрачену на ремонт Південного мосту. Цікаво також згадати мільярди, витрачені на перекладання бруківки та інші «важливі проєкти» таких діячів, як Микитась і Ко.

Стратегічне планування чи реакція на події?

Питання вже не в тому, чи можна побудувати дорогу під річкою. Світ довів, що це можливо, і це робиться давно.

Війна триває з 2014 року — вже 12 років. Де знаходиться хоча б проєкт резервної переправи через Дніпро?

Стратегічне планування передбачає підготовку альтернативи до того, як ворог позбавить основної переправи, а не героїчний пошук понтонів після того, як мости вже зруйновані.